Бідуля Павло Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бідуля Павло  Миколайович

БІДУ́ЛЯ Павло Миколайович (22. 07. 1893, ст. Сновська, нині м. Щорс Черніг. обл. – 23. 03. 1967, Москва) – фахівець у галузі металургії ливарного виробництва. Д-р тех. н., проф. Засл. діяч н. і т. РРФСР (1959). Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. технол. ін-т (1918). До 1922 працював на залізниці, металург. з-ді. Був гол. інж. з-ду ім. Войкова в Москві. Під його кер-вом спроектовано і введено в дію ливар. цех Кузнец. металург. комбінату. Від 1932 працював у Сибір. металург. ін-ті: зав. новоствореної каф. ливар. вироб-ва, заст. дир. Викладав у Моск. гірн. академії (від 1929), Моск. ін-ті сталі (до 1943). Від 1943 – в Моск. веч. металург. ін-ті: зав. каф., 1948–58 – дир. Організатор Всесоюз. наук. інж.-тех. т-ва ливарів (1929), реорганіз. згодом в Ливарну секцію Всесоюз. наук.-тех. т-ва маш.-буд. пром-сті, де був головою Моск. відділення. Низку підруч. Б. перекладено іноз. мовами, зокрема «Литейное производство» (Москва, 1953; кит., болгар.), «Технология литейного производства» (Москва, 1956; англ., франц., чес.).

Пр.: Раскисление чугуна // Производство стали. Москва, 1941; Технологичность конструкции литых деталей // Тяжелое машиностроение. 1941. № 6; Модификация и раскисление серого чугуна // Высокопрочные чугуны. Москва, 1951; Влияние способа подвода кислорода к вагранке при выплавке чугуна на свойства отливок. Москва, 1958 (співавт.).

Літ.: Павел Николаевич Бидуля (К семидесятилетию со дня рождения) // Литей. производство. 1963. № 8; Бидуля Павел Николаевич [Некролог] // Там само. 1967. № 6.

В. П. Білоус

Стаття оновлена: 2003