Біжан Іван Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біжан Іван Васильович

БІЖА́Н Іван Васильович (25. 11. 1941, с. Яланець Томашпіл. р-ну Вінн. обл.) – військовик, генерал-полковник. Канд. військ. н. (2002). Держ. нагороди СРСР. Орден «Че Ґевари» Респ. Куба (1988). Орден Б. Хмельницького 3-го (1996) та 2-го (2001) ступ. Закін. Харків. танк. уч-ще (1963), Академію бронетанк. військ (1971) та Академію Генштабу ЗС СРСР (1982). У 1963–67 – ком-р взводу, ст. ад’ютант, 1971–76 – ком-р танк. батальйону, нач. штабу танк. полку групи рад. військ у Німеччині; 1967–68 – ст. ад’ютант, ком-р танк. роти Київ. військ. округу; 1976–80 – нач. штабу – заст. ком-ра танк. дивізії у Білорус. військ. окрузі; 1982– 87 – ком-р дивізії, ком-р корпусу у Середньоазіат. військ. окрузі; від 1987 – командувач заг.-військ. армії Приволзько-Урал. військ. округу; 1991 – заст. нач. Ген. оператив. упр. Генштабу ЗС СРСР; 1992–2002 – 1-й заст. Міністра оборони України. 2002– 03 – 1-й заст. Держ. секр. Мін-ва оборони України.

М. І. Нещадим

Стаття оновлена: 2003