Бій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бій

БІЙ – основна форма воєнних дій тактичного рівня, складова частина бойовища та операції оперативного об’єднання. Б. є сукупністю узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій формувань родів військ і спец. військ усіх видів ЗС, що ведуться згідно з ген. замислом і планом, для виконання тактичних завдань. Осн. види Б.: заг.-військ., протиповітр., повітр. і морський. У заг.-військ. Б. беруть участь усі роди військ у взаємодії з ВПС, а на примор. напрямах – також ВМФ, війська бойового, тех. й тилового забезпечення. Цей вид Б. ведеться з’єднаннями (бригадами), тактич. групами з’єднання, частинами (батальйонами), тактич. групами частини, підрозділами (ротами) й тактич. групами підрозділів механізов., танк., аеромобіл. військ та мор. піхоти. Заг.-військ. Б. може бути наступал., оборон. і зустрічним. Повітр. Б. – бойові дії з’єднань, частин і підрозділів ВПС, спрямовані на знищення повітр. противника самостійно чи з допомогою поодиноких бойових літаків, вертольотів. Протиповітр. Б. – дії з’єднань, частин і підрозділів ППО для ураження повітр. противника і прикриття своїх військ та об’єктів. Мор. Б. ведуть з’єднання, частини й підрозділи ВМС на морі та в прибереж. р-нах з метою знищення сил флоту противника чи завдання їм значної поразки.

Літ.: Гончарук М. Г. Форми воєнних дій // Тр. Нац. академії оборони. 1998. № 2; Виноградов В. А. Характерные черты современных общевойсковых операций // Воен. мысль. 2001. № 1.

М. Г. Гончарук

Стаття оновлена: 2003