БІЙ — основна форма воєн­них дій тактичного рівня, складова частина бо­йовища та операції оперативного обʼ­єд­на­н­ня. Б. є сукупністю узгоджених за метою, зав­да­н­нями, місцем і часом дій формувань родів військ і спец. військ усіх видів ЗС, що ведуться згідно з ген. замислом і планом, для викона­н­ня тактичних зав­дань. Осн. види Б.: заг.-військ., протиповітр., повітр. і морський. У заг.-військ. Б. беруть участь усі роди військ у взаємодії з ВПС, а на примор. напрямах — також ВМФ, війська бо­йового, тех. й тилового забезпече­н­ня. Цей вид Б. ведеться зʼ­єд­на­н­нями (бригадами), тактич. групами зʼ­єд­на­н­ня, частинами (баталь­йонами), тактич. групами частини, під­роз­ділами (ротами) й тактич. групами під­роз­ділів механізов., танк., аеромобіл. військ та мор. піхоти. Заг.-військ. Б. може бути на­ступал., оборон. і зу­стрічним. Повітр. Б. — бо­йові дії зʼ­єд­нань, частин і під­роз­ділів ВПС, спрямовані на знище­н­ня повітр. противника само­стійно чи з допомогою поодиноких бо­йових літаків, вертольотів. Протиповітр. Б. — дії зʼ­єд­нань, частин і під­роз­ділів ППО для ураже­н­ня повітр. противника і прикри­т­тя своїх військ та обʼєктів. Мор. Б. ведуть зʼ­єд­на­н­ня, частини й під­роз­діли ВМС на морі та в прибереж. р-нах з метою знище­н­ня сил флоту противника чи зав­да­н­ня їм значної поразки.