БІЛА́Й Вiра Йосипівна (29. 06(12. 07). 1908, м. Нiкополь, нині Днi­проп. обл. — 12. 06. 1994, Київ) — ботанік. Мати Т. Білая. Доктор біо­логічних наук (1955), професор (1960), член-кореспондент НАНУ (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Сталін. премiя (1952), Держ. премiя УРСР у галузі н. і т. (1978), премія РМ СРСР (1983), премія ім. Д. Заболотного АН УРСР (1990). Державні нагороди СРСР. Закiн. Криворiз. с.-г. ін­ститут (1929). У 1930–35 — асп. Агроiнженер. ін­ституту цукр. пром-стi. Вiд 1935 працювала в Iн-тi мiкробiологiї та вiрусологiї НАНУ (1958–87 — зав. від­діл., від 1987 — радник при дирекції). Фундатор прiоритет. напрямiв у галузi екс­перим. мiкологiї: ви­вче­н­ня токсинотворних грибiв, бiологiчно актив. метаболiтiв грибiв, фiзiологiї та екологiї мiкромiцетiв. Її дослідж. з систематики та фізіології грибів роду Fusarium узагальнені в унікал. моно­графії «Фузарии» (К., 1977), що стала цін­ним і єдиним в СРСР та світ. літературі посібником для наук. і практ. працівників. Разом iз М. Пiдоплiчком створила й за­провадила в мед. практику антибiотик мiкроцид. Мас­штабні дослідже­н­ня антибіо­тич. властивостей здійснила на багатьох видах Penicillium та ін. грибах. Уперше встановила наявність летючих антибіо­тиків у видів роду Mortierella, Trichoderma і Penicillium. Разом зі своїми спів­роб. здійснювала пошуки протиракових речовин грибного походже­н­ня. Провела цінне дослідже­н­ня з ви­вче­н­ня стимуляторів росту вищих рослин, що утворюються грибами вітчизн. флори. Моно­графія «Микро­скопические грибы — продуценты антибиотиков» (К., 1961) є унікал. працею у світ. літературі (1963 перекл. англ. мовою). 1956–57 брала участь у роботi 11-ї та 12-ї сесiй ГА ООН, вiд 1982 була пред­ставником у Мiжнар. комiсiї з ви­вче­н­ня грибiв роду Fusarium при ФАО ООН.