Біланюк Олекса-Мирон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біланюк Олекса-Мирон

БІЛАНЮ́К Олекса-Мирон (15. 12. 1926, с. Сянічок, нині Польща – 27. 03. 2009, м. Валінґфорд, шт. Пенсильванія, США) – фізик. Чоловік Л. Біланюк. Д-р фіз. н. (1957). Іноз. чл. НАНУ (1992). Дійс. чл. УВАН у США (1975, від 1998 – президент) та НТШ (1975). Почес. д-р Львів. ун-ту (2002). Премія ім. К. Синельникова АНУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2007). Закін. Мічиґан. ун-т в Анн Арбор (1956). У 1958–64 працював в ун-тах Рочестера та Буенос-Айреса; від 1964 – у Свартмор. коледжі, Пенсильванія (від 1970 – проф.). Дослідж. у галузі експерим. ядер. фізики. Співавтор теорії про можливість існування частинок, швидших від фотонів у вакуумі, т. зв. тахіонів (не суперечить теорії відносності Айнштайна), чим започатковано нову галузь теор. фізики. Опублікував матеріал про укр. фізиків діаспори («Фізичний збірник НТШ», Л., 1992).

Пр.: Завдання ядрових дослідів // Вісті укр. інженерів. 1959. Ч. 1 (162); Meta-Relativity // American J. Physical 1962. Vol. 30 (співавт.); Diproton and the H3(d,t)He2 Reaction // Phys. Lett. 1963. Vol. 7 (співавт.); Reliability of Fractional Registry of Nuclear Spectra // Nuclear Instruments and Methods. 1966. Vol. 44 (співавт.); Джордж Ґамов, 1904–1968 // Наук.-тех. вісн. Торонто; Мюнхен, 1986. Ч. 2.

Д. Т. Таращенко

Стаття оновлена: 2016