Білаш Віктор Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білаш Віктор Федорович

БІЛА́Ш Віктор Федорович (1893, с. Новоспасівка, нині с. Осипенко Бердян. р-ну Запоріз. обл. – 29. 01. 1938) – один з керівників махновського руху. 1918 на чолі новоспасів. партизан. загону вів боротьбу проти австронім. військ та гетьманців, восени приєднався до повстанців під кер-вом Н. Махна. Воював у складі 3-ї бригади 1-ї Задніпров. дивізії рад. армії та Рев. повстан. армії України (махновці). 1919–20 у різний час обіймав посаду нач. штабу, командував 2-ю бригадою, був чл. Реввійськради повстан. армії. 17 липня 1921, залишивши Махна, подався із загоном повстанців на Кубань, де 23 вересня 1921 був заарешт. чекістами. Перебуваючи у харків. в’язниці, 22 квітня 1922 дав свідчення у справі Н. Махна, яку розглядав Верхов. трибунал при ВУЦВК (Н. Махна визнано бандитом). За вказівкою й під наглядом чекістів Б. написав спогади про махновщину. 1923 його звільнено. У 1920–30-х рр. працював на «Південсталі» та ін. підпр-вах. Водночас – таємний агент НКВС, написав іще 2 варіанти своїх спогадів. 16 грудня 1937 заарешт. Страчений.

Пр.: Махновщина (Отрывки из воспоминаний В. Белаша) // Летопись революции. 1928. № 3; Дороги Нестора Махна. К., 1993 (співавт.).

Літ.: Яруцкий Л. Махно и махновцы. Мелитополь, 1990; Серьогін С. Третій шлях. Гуляйполе, 1998.

В. М. Волковинський

Стаття оновлена: 2003