Білгород-Дністровський - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білгород-Дністровський

БІ́ЛГОРОД-ДНІСТРО́ВСЬКИЙ (до 1944 – Аккерман, усього відомо понад 20 назв) – місто обласного підпорядкування Одеської області, райцентр. Знаходиться на березі Дністровського лиману Чорного м., за 89 км від обл. центру. Морський торг. порт, залізнична ст., річк. вокзал. Пл. 19,5 км2. Насел. 51 890 осіб (2001, складає 93,3 % до 1989), з них українців – 62 %, росіян – 28 %, болгар – 3,7 %, молдаван – 1,9 %, мешкають також білоруси, гагаузи, євреї, греки, німці, поляки, татари та ін. Б.-Д. – одне з найстародавніших міст світу. Його історія починається у 6 ст. до н. е., коли стародавні греки, вихідці з Мілету, заснували на зх. березі р. Тірас (Дністер) свою колонію, яка спочатку мала назву Офіуса, а потім Тіра. У 1 ст. н. е. Тіра увійшла до складу провінції Рим. імперії – Нижньої Мезії. В серед. 3 ст. н. е. зазнала нападів ґотів, а в 70-х рр. 4 ст. була зруйнована гуннами. На залишках антич. Тіри виник слов’ян. Білгород (Б.), який 12 ст. увійшов до складу Галиц.-Волин. князівства як пд. форпост стародав. Русі. Візантійці називали це місто Левкополем. 1214 Б. відійшов до Угорщини, діставши нову назву – Фегер-Вар. У 40-х рр. 13 ст. Б. підпав під владу Золотої Орди й відігравав згодом значну роль на т. зв. шовковому шляху, що з’єднував країни Пд. Європи зі Сходом. Звільнившись від татар, Б. одержав права «міста-республіки» в складі Молдав. князівства й став наприкінці 15 ст. центром торгівлі вже під новою назвою – Четатя-Албе. 1484 місто захоплене турками-османами і впродовж 328 р. перебувало під турец. ярмом із новою назвою – Аккерман. 1595 місто захопили запороз. козаки під кер-вом гетьмана Г. Лободи. 1826 була підписана угода, відома як Аккерман. конвенція, за якою місто увійшло до складу Рос. імперії. Місто неодноразово відвідували декабристи М. Орлов, О. Юшневський, тут служив декабрист В. Раєвський. Діяли 2 відділи таємної грец. орг-ції «Філікі Етерія», що боролася за нац. незалежність Греції. В різний час тут побували видатні діячі укр. культури: М. Лисенко, Леся Українка, І. Нечуй-Левицький, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька та ін., а також Ю. Крашевський, М. Горький, В. Катаєв, К. Паустовський, О. Вертинський. 1821 під час заслання місто відвідав О. Пушкін, а 1825 – А. Міцкевич. Від березня 1918 місто разом із Бессарабією перебувало в складі королів. Румунії й лише 1940 остаточно увійшло до складу України. 1941–44 – під фашист. окупацією у складі Румунії. 9 серпня 1944 місту було повернено його істор. назву з додатком «Дністровський». Нині в Б.-Д. діють підпрва: Білгород-Дністровський морський торговельний порт, ВАТи – «Гемопласт» (мед. вироби з полімер. матеріалів, унікал. вироб-во – штучна нирка), «Полімед», «Експерим. з-д пористих бетонів та виробів» (буд. матеріали), «Білгород-Дністров. рибокомбінат», «Молоко»; ТОВи – «Істок» (рибні та м’ясні консерви), «Білгород-Дністров. хлібзавод»; СП «Удіміс» (вироб-во жін. одягу за європ. каталогами). В місті – 12 заг.-осв. шк., 2 ПТУ, приватна школа, ліцей, 3 технікуми, пед. та мед. уч-ща, 10 дитсадків; 10 лікув. закладів. Функціонують 3 кінотеатри, Центр культури та дозвілля, 8 б-к, 2 школи естет. виховання, спорт. школа, стадіон; Білгород-Дністровський краєзнавчий музей. Працюють самодіял. ансамблі нар. музики, пісні й танцю: «Веселка», «Рідні наспіви», «Дністер», нар. театр «Прометей», а також нар. майстри кераміки, худож. нар. вишивки. Є стадіон, 5 спорт. клубів, спорт. школа. Найбільш розвинуті легка атлетика, спорт. акробатика, футбол, веслування на байдарках і каное, бокс. Діють відділ. 7-ми банків, готель. У місті – 6 парків (один з атракціонами), на березі лиману – міський пляж та гідропарк. Діють 4 православні храми й синагога. Є 11 реліг. громад: християн віри євангельської «Світло світу», адвентистів сьомого дня, УПЦ МП, РКЦ, свідків Єгови. Встановлено меморіал Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Найзначніші пам’ятки історії та культури – городище антич. міста Тіра (6 ст. до н. е.), фортеця 13–15 ст., церква Успіння Пречистої Богородиці, церква св. Іоана Предтечі (обидві – 13– 14 ст.), Вірмен. церква Успіння Пресвятої Богородиці (14–15 ст.), підземна церква Іоана Сочавського з джерелом 14–17 ст., 2 кам’яні склепи рим. часів. Проводиться робота зі створення держ. істор.-культур. заповідника «Білий град». Видатні уродженці Б.-Д.: письменники К. Ковальджі, П. Нанієв.

Літ.: Авербух П. К., Криволап Г. І. Білгород-Дністровський: Путівник. О., 1967; Ключник А. Белгород-Днестровский. О., 1970; Огульчанський О. Я. Знахідка на все життя. К., 1982; Наниев П. И. Белгород-Днестровский: Путеводитель. О., 1985; Коришковский П. О., Клэйман И. Б. Древний город Тира. К., 1985; Кравченко А. А. Средневековый Белгород на Днестре (конец ХІІІ – ХІV в.). К., 1986; Сон Н. А. Тира римского времени. К., 1993.

М. М. Шулюк

Статтю оновлено: 2003