Біленко Всеволод Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біленко Всеволод Михайлович

БІЛЕ́НКО Всеволод Михайлович (псевд. – Олесь Квітневий; 25. 04. 1923, с. Броварки, нині с. Заможне Глобин. р-ну Полтав. обл. – 11. 10. 1985, смт Глобине Полтав. обл.) – поет, журналіст. Під час 2-ї світ. війни був вивез. до Німеччини. Працював у ж. «Дозвілля» (виходив спершу в Берліні, а потім у м. Плауен, Саксонія; 1943–45). Писав ліричні вірші про кохання, тугу за Батьківщиною. Друкувався в ж. «Дорога», «Пробоєм» (Прага, 1943), г. «Земля» (Плауен, 1944–45) та ін. вид. Був знайомий з І. Костецьким, Ю. Шевельовим, В. Онуфрієнком, О. Веретенченком. Повернувся в Україну. Належав до обл. літ. об’єднання. Був під постій. наглядом і морал. тиском КДБ. У 60-х рр. – зав. с.-г. відділу Глобин. рай. газети. Друкувався в респ. («Сільські вісті», «Молодь України»), обл. («Зоря Полтавщини») та рай. пресі. В останні роки життя співпрацював з обл. та респ. радіо, озвучуючи свої короткі оповідання для дітей. У повоєн. час Леонід Полтава видав у Парижі поштові листівки з портретами укр. поетів на еміграції. Серед них був і портрет Б. Деякі його вірші потрапили до антології «Слово і зброя» (Торонто, 1968).

П. П. Ротач

Стаття оновлена: 2003