Біленко Всеволод Михайлович

БІЛЕ́НКО Всеволод Михайлович (псевд. — Олесь Квітневий; 25. 04. 1923, с. Броварки, нині с. Заможне Глобин. р-ну Полтав. обл. — 11. 10. 1985, смт Глобине Полтав. обл.) — поет, журналіст. Під час 2-ї світової війни був вивез. до Німеч­чини. Працював у ж. «До­зві­л­ля» (виходив спершу в Берліні, а потім у м. Плауен, Саксонія; 1943–45). Писав ліричні вірші про коха­н­ня, тугу за Батьківщиною. Друкувався в ж. «Дорога», «Пробоєм» (Прага, 1943), г. «Земля» (Плауен, 1944–45) та ін. вид. Був зна­йомий з І. Костецьким, Ю. Шевельовим, В. Онуфрієнком, О. Веретенченком. Повернувся в Україну. Належав до обл. літ. обʼ­єд­на­н­ня. Був під по­стій. на­глядом і морал. тиском КДБ. У 60-х рр. — зав. с.-г. від­ділу Глобин. рай. газети. Друкувався в респ. («Сільські вісті», «Молодь України»), обл. («Зоря Полтавщини») та рай. пресі. В остан­ні роки життя спів­працював з обл. та респ. радіо, озвучуючи свої короткі оповіда­н­ня для дітей. У повоєн. час Леонід Полтава видав у Парижі поштові листівки з порт­ретами укр. поетів на еміграції. Серед них був і порт­рет Б. Деякі його вірші потрапили до антології «Слово і зброя» (Торонто, 1968).

Завантажити статтю