Біленький Теодор Ярославович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біленький Теодор Ярославович

БІЛЕ́НЬКИЙ Теодор Ярославович (06. 03. 1858, м. Рогатин, нині Івано-Фр. обл. – 12. 01. 1939, м. Самбір Львів. обл.) – педагог, громадський діяч. Батько Я. Біленького. Закін. філос. ф-т Львів. ун-ту (1882). Працював учителем у пром. школі м. Сокаль Львів. обл., Станіслав. учител. семінарії (нині Івано-Франківськ), дир. і проф. історії та укр. мови учител. семінарії Самбора (1894–1915 і 1918–24). У лютому 1915 заарешт. рос. окупаційною владою, вивезений у м. Симбірськ (нині Ульяновськ, РФ). 1918 повернувся до Самбора. Вдруге заарешт. польс. владою у травні 1919, перебував у концтаборі. Засн. і дир. жін. учител. семінарії «Рідної школи» (1921– 32). Відновив у Самборі філію т-ва «Просвіта», багато читалень у повіті. Один із засн. товариств «Сільс. господар», «Шкільна поміч» (обидва – 1896), голова (1898–1920) «Руського (Укр.) пед. т-ва» (від 1924 – «Рідна школа»), чл. т-ва «Бойківщина» (від 1927). У серпні 1906 під кер-вом Б. відбувся перший заг. збір учителів-українців, на якому створ. «Т-во взаємної помочі укр. вчительству». Б. обрано головою Т-ва, яке гуртувало нац.-свідомі сили Самбірщини. Співзасн. і голова Надзірної ради торг.-пром. кооперативу «Отак». Автор статей та розвідок на пед. тематику (особливу увагу приділяв питанням дошкіл. виховання та позашкіл. освіти). Укладач книги «Поради батькам» (Л., 1900), де викладено приказки про те, як не належить поводитися з дітьми.

Літ.: Куб’як К. Був непохитний у своїх переконаннях // Самбір. вісті. 1994, 22 лют.

Б. В. Проць

Стаття оновлена: 2003