Біленький-Березинський Антон Антонович

БІЛЕ́НЬКИЙ-БЕРЕЗИ́НСЬКИЙ Антон Антонович (1897, Львів — 1938, Омськ, РФ) — культурно-політичний діяч. Член С.-д. партії Австрії (1915), КПЗУ (1920). У 1927– 28 завідував парт. видавництвом, друкарнею, архівом та касою, був тех. секр. політбюро ЦК КПЗУ (м. Данциґ, нині Ґданськ, Польща). Пере­їхавши у червні 1928 до Харкова (разом із Я. Войтюком), вступив до КП(б)У. Працював дир. видавництва «Рух», від 1930 — за­ступником, а після від­ставки Д. Фалькевича кер. «УРЕ». 1 січня 1933 увʼязнений за пі­дозрою у причетності до УВО, 23 вересня 1933 засудж. на 10 р. виправнотруд. таборів. Разом з дружиною та ін. агентами подавав неправдиві свідче­н­ня про т. зв. терорист. антирад. організації, внаслідок чого було знищено велику кількість укр. культурних діячів. 25 травня 1934 покара­н­ня від­строчено на 6 місяців у звʼязку з хворобою, звільнено зпід варти на під­писку про неви­їзд. 5 листопада 1934, коли строк лікува­н­ня закінчився, Б.-Б. знову арештували. Окрема нарада при НКВС СРСР 14 жовтня 1935 через хворобу звільнила його до­строково. Решту строку Б.-Б. від­бував на заслан­ні в Омську, вчителював у м. Ішим. Став таємним спів­роб. НКВС Омської обл., знову сві­домо подавав фальшиві провокативні матеріали. 20 лютого 1937 був увʼязн., 27 червня 1938 засудж. до роз­стрілу.

Завантажити статтю