Білецький Михайло Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білецький Михайло Семенович

БІЛЕ́ЦЬКИЙ Михайло Семенович (26. 10(08. 11). 1910, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. – 17. 03. 1998, Київ) – письменник-гуморист. Чл. СПУ (1956). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Полтав. пед. ін-т (1938) і Літ. ін-т у Москві (1941). Працював електриком на маш.-буд. з-ді та в об’єдн. «Єнісейзолото» (Краснояр. край, РФ); учителював; після демобілізації – інспектор шкіл Львів. обл. відділу нар. освіти; ст. методист Волин. обл. Будинку нар. творчості. Працював у ред. газет політвідділу МТС на Волині, у Львові, Тернополі та в ж. «Перець» (Київ). Один із авторів у колект. зб. поезій «Дружба» (Х., 1935). Писав переважно сатир. й гумористичні твори. Автор зб.: «З оригіналом згідно» (Л., 1955), «Лірика з перцем» (К., 1957), «Зорі назустріч» (Лц., 1957), «Про пеньки та опеньки» (К., 1958), «Засукавши рукава» (К., 1963), «Якби свині роги...» (К., 1965), «За колючим дротом» (К., 1966), «Веселі обжинки» (К., 1980), «Кому що...» (К., 1985); повістей: «Стир ламає кригу» (К., 1968), «Незламність» (К., 1980), «Відлуння» (К., 1985); докум. кн. «Трійниці» (К., 1970) та ін.

Літ.: Бурляй Ю. Сон // Вітчизна. 1955. № 11.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2003