Костецький Олександр Володимирович
КОСТЕ́ЦЬКИЙ Олександр Володимирович (14. 11. 1954, Київ — 04. 01. 2010, там само) — живописець. Син В. Костецького та Г. Новохрещенової, онук М. Костецького, чоловік О. Козловської. Член НСХУ (2003). Закінчив Київський художній інститут (1979; майстерня В. Шаталіна). Відтоді працював у Художньому фонді УРСР. Від 1989 — на творчій роботі. Учасник мистецьких виставок від 1977. Персональні виставки — у Києві (1987–88, 1998, 2003, 2006), Нью-Йорку (1989, 1991–2001), Філадельфії (1991; обидва — США), Барселоні (Іспанія, 1998), Мангаймі (Німеччина, 2003). Лауреат конкурсу на створення сучасного герба Києва (1991). Основний напрям — містичний сюрреалізм, для якого характерне поєднання елементів реалістичного зображення простору й обʼєктів у ньому зі смисловою неоднозначністю їх сприйняття та спрямованістю до ірреальності. К. досягнув візуального досконалості, використовуючи багатошаровий, колористично насичений живопис, прописаний тонким лесуванням, який нерідко поєднував із графічно витонченим малюнком. Деякі роботи зберігаються у галереї «Яна» (Київ), Музеї сучасного мистецтва (м. Хоутен, Нідерланди).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Лист» (1977), «Парус» (1979), «Арфіст» (1980), «Ті, які слухають» (1982), «Переходи» (1989), «Водоспад» (1991), «Куля» (1994), «Портал», «Священнодійство», «Ворота» (усі — 1995), «Червона планета», «Оголена з птахом» (обидва — 1996), «Чаша-гора», «Дві жінки у золотих одежах» (обидва — 1997), «Дама і лицар», «Вечірня молитва», «Біля озера» (усі — 1998), «Місто вічності» (1999), «Сурмач», «Глибина» (обидва — 2000), «Простір», «У саду», «Медитація у горах» (усі — 2001), «Камінь у степу» (2002).


