Білий Іван Омелянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білий Іван Омелянович

БІ́ЛИЙ Іван Омелянович (25. 03. 1942, с. Чистогалівка Чорнобил. р-ну Київ. обл., нині в зоні відчуження, знято з обліку) – письменник. Чл. НСПУ (1975). Закін. Донец. ун-т (1970). Працював зав. бюро пропаганди Донец. обл. орг-ції Укр. т-ва охорони пам’яток історії та культури (1969–70); ред. шахтар. багатотиражки (1970–75); був відп. секр. та зав. відділу укр. прози й поезії ж. «Донбас» (1976–92); ред. вид-ва «Отечество» (1993–97). Від 2001 – відп. секр. Донец. орг-ції НСПУ. Автор поет. зб.: «Досвіток» (1969), «За калиновим жаром» (1972), «Передмістя» (1976), «Пізні райдуги» (1981; усі – Донецьк), «Біля вишневого вікна» (К., 1990); зб. оповідань: «За горою, за крутою» (1984), «Рання дорога» (1987; обидві – Донецьк); повісті «Перші розстані» (К., 1984); підручників для поч. школи. Осн. мотиви творів Б. – прагнення заглибитися в духов. світ людини, зрозуміти першопричини добра і зла.

Літ.: Затуливітер В. Земними стежками // ЛУ. 1969, 1 лип.; Гризун А. Розвиток ліричного начала // Вітчизна. 1977. № 8; Гей В. Два крила натхнення // Жовтень. 1982. № 4; Швець П. ...Відчути опір життя // Там само. 1988. № 11.

В. В. Оліфіренко

Стаття оновлена: 2003