Білий Михайло Улянович
БІ́ЛИЙ Михайло Улянович (12. 11. 1922, с. Москалі Михайло-Коцюбин., нині Черніг. р-ну Черніг. обл. — 05. 08. 2001, Київ) — фахівець у галузі експериментальної фізики, оптики і спектроскопії. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1965), член-кореспондент НАНУ (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1972), почес. д-р Дебрецен. (1970) та Ляйпциз. (1984) університетів. Державні нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1948), де й працював від 1951: декан фіз. факультету (від 1962), професор (від 1965), ректор (1970–85). Нар. депутат ВР УРСР 8–9-го скликань, голова ВР УРСР (1977–80). Досліджував люмінесценцію розчинів електролітів, оптичні властивості аморф. металів та процеси генерації другої гармоніки в поверхневому шарі металів. Виявив ефект перебудови комплексів за час існування центр. іона у збудж. електрон. стані; розробив методику перетворення розчинів електролітів у склуватий стан, частотні та амплітудно-фаз. методи вивчення кінетики люмінесценції. Встановив існування ненаправл. d-звʼязку між центр. іоном комплексу та лігандами. Виявив ефект девіації хім. звʼязку та ефект «випрямлення» молекули води в рідкому стані. Дослідж. міжіонного передавання енергії збудження дало змогу поліпшити якість твердотільних лазерів і синтезувати нові матеріали для запису інформації. Співавтор нового безмедикаментоз. методу лікування — мікрохвильової резонанс. терапії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Атомна фізика: Підруч. К., 1973; Атомная физика: Учеб. К., 1984; Загальна фізика. Оптика: Навч. посіб. К., 1987; Основи нелінійної оптики та її застосування. К., 2000.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 