Білик В’ячеслав Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білик В’ячеслав Іванович

БІ́ЛИК В’ячеслав Іванович (05. 02. 1940, смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.) – майстер народно-декоративного мистецтва. Син І. Білика. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1976). Чл. НСХУ (1969). Бронзова медаль ВДНГ УРСР (1978). Вчився у батька, у Миргород. кераміч. технікумі (1966–69). Працював на з-ді «Художній керамік» (1958–92). Експонує твори на респ. (від 1966), всесоюз. (від 1972), закордон. виставках, зокрема у м. Велико-Тирново (Болгарія, 1976) і Лос-Анджелесі (США, 1977). Створює традиц. поліхромну скульптуру типу «баранів», «левів», «цапів», набори посуду, барильця, вази й тарелі. Роботи Б. зберігаються в музеях Києва, Полтави, Опішні.

Тв.: «Пекло» (1971), «Лев» (1976), «Ніч перед Різдвом» (1984), «Баран» (1986).

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2003