Білик Микола Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білик Микола Ілліч

БІ́ЛИК Микола Ілліч (20. 05. 1953, с. Топорівка Новоселиц. р-ну Чернів. обл.) – скульптор. Чоловік Н. Борисенко. Засл. художник України (1996). Чл. НСХУ (1985). Лауреат міжнар. бієнале «Львів–91». Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1980; викл. Д. Крвавич, І. Якунін). 1980–90 – скульптор на творчо-вироб. об’єдн. «Художник». Учасник респ. (від 1979), всеукр., всесоюз., закордон. (Німеччина, 1993, 1995; Голландія, Бельгія, 1994) виставок. Персон. виставки у Мюнхені (1991) та Києві (1994–95, 1998, 2002, 2003). Учасник міжнар. симпозіумів з каменю. Твори зберігаються в Чернів., Львів., Переяслав-Хмельн. ХМ.

Тв.: монум. скульптура – композиція «Політ» на фасаді Музею М. Трублаїні (с. Вільшанка Крижопіл. р-ну Вінн. обл., 1983), пам’ятник полеглим у 2-й світ. війні (с. Макіївка Білоцерків. р-ну Київ. обл., 1992), реконструкція пам’ятника княгині Ользі (співавт., Київ, 1995–96), пам’ятник князю Ярославу Мудрому (співавт., Київ, 1997); мемор. дошки – Олександрові Олесю (1986), Б. Грінченку, П. Майбороді (обидві – 1987), В. Симиренку (1995), П. Могилі (1996), Л. Забашті (2003; усі – Київ); станкові твори – «Таємниця народження», «Храм» (обидва – 1989), «Моя Україна», «Торс» (обидва – 1990), «Ранок Всесвіту», «Земля» (обидва – 1991), «Берегиня», «Чекання», «Дума» (усі – 1992), «Поцілунок», «Язичницька Мадонна» (обидва – 1993), «Святе сімейство», «Діалог» (обидва – 1994), «Дзеркальце», «Єва» (обидва – 1995), «Макош», «Діана» (обидва – 1996), «Солов’їна пісня» (2002), «В космічному просторі», «Клітина Всесвіту», «Битва» (усі – 2003).

Літ.: М. Білик: Каталог творів. К., 1995.

Г. Я. Скляренко

Стаття оновлена: 2003