Білик Михайло Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білик Михайло Йосипович

БІЛИК Михайло Йосипович (28. 02. 1889, с. Верчани, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 24. 02. 1970, Львів) – перекладач, літературознавець. Канд. філол. н. (1950). Навч. у Львів. ун-ті (1909; заарешт. як учасник студент. заворушень, звільн. за браком доказів), закін. Віден. ун-т (1914). Викладав класичну філологію в г-зіях Городка (1915–16), Яворова (1916–19), Стрия (1919–33). Був клас. керівником С. Бандери, М. Любачівського, О. Гасина, І. Клима. Від 1933 змуш. учителювати на позаукр. теренах (Лодзь, Варшава), 1940–41 – дир. Холм. укр. г-зії. 1941–46 – на викладац. роботі в серед. школах Львова і Стрия. Працював у Львів. ун-ті (1946–65): зав. каф. класич. філології (1953–58). Автор статей про укр. мотиви в латиномов. літ-рі середньовіччя, про І. Франка як перекладача Софокла. Переклав низку творів давньогрец. і рим. поетів – Анакреонта, Тіртея, Теогніда, Горація, Тібулла та ін., поему С. Кленовича «Роксоланія» (надрук. 1961, окреме вид. – 1987). Основне в доробку Б. – переклад поеми Вергілія «Енеїда» (1–6 пісні видав у Стрию, 30-і рр., повністю опубл. за ред. Б. Тена у Києві, 1972).

Літ.: Кобів Й. Непоправна втрата // ІФ. 1970. Вип. 10; Чорний М. Українці Холмщини і Підляшшя: Видатні особи 20 ст. Л., 1997.

Р. І. Доценко

Стаття оновлена: 2003