Білик Петро Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білик Петро Олексійович

БІ́ЛИК Петро Олексійович (06. 10. 1909, с. Жуковці, нині Обухів. р-ну Київ. обл. – 12. 06. 1980, Москва) – військовик. Герой Рад. Союзу (1943). Генерал армії (1969). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. В армії від 1927, на фронті від червня 1941. Закін. Київ. піхотну школу (1930), Моск. бронетанк. курси вдосконалення команд. складу (1932), Вищі академ. курси при Військ. академії Генштабу (1953). Відзначився в листопаді 1942 під час рейду глибокими тилами ворога, розгромивши його штаби, склади, зруйнувавши залізничне полотно, лінії зв’язку на перегоні Сталінград – Лиха та аеродром у р-ні ст. Обливська. 1960–66 – 1-й заст. головнокомандувача Групи рад. військ у Німеччині, від 1966 – командувач військами Забайкал. військ. округу, від 1979 – у Групі ген. інспекторів МО СРСР.

О. С. Пчелінцев

Стаття оновлена: 2003