Білинський Андрій Клавдійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білинський Андрій Клавдійович

БІЛИ́НСЬКИЙ Андрій Клавдійович (16. 04. 1916, Чернівці – 12. 11. 1995, Мюнхен) – правознавець, економіст, громадсько-політичний діяч. Брат К. Білинського. Д-р права, проф. Закін. Яґеллон. ун-т у Кракові (1938). У 1934 і 1939 як чл. ОУН заарештовувався польс. владою. Під час 2-ї світ. війни воював у дивізії «Галичина», 1944 потрапив у полон, перебував у рад. концтаборах (Воркута), про що написав у кн. «В концтаборах СРСР. 1944–1955: Спогади і спостереження» (Мюнхен; Чикаґо, 1961). У 1956 звільн. з ув’язнення, перевез. до Німеччини. Працював 1957–81 в Ін-ті сх. права у Мюнхені, а від 1967 – викл. рад. госп. права, проф. УВУ (Мюнхен), викл. Мюнхен. ун-ту. Досліджував правову та екон. системи СРСР, насамперед проблеми госп., колгосп., шлюбно-сімей., спадкового, житл. та фінанс. права, адвокатури, права громад. орг-цій тощо. Як журналіст і публіцист Б. публікував статті у г. «Українське життя» (Чикаґо), в яких критикував еміграц. укр. політ. програми, підкреслював потребу «конструктивного ставлення» до УРСР. Автор статей «Світло і тіні ОУН–УПА», «Загадка Михайла Горбачова», «Бюрократія – якого кольору?», «Власність без ореола могутності». У Мюнхені видавав бюл. «Панорама» зі своєрідним висвітленням укр. громад.-політ. життя.

Пр.: Die Organization der sowjetichen Anwaltschaft. München, 1958; Das sowjetische Eherecht. München, 1961; Світ і ми: Аналіза української політики на тлі конфлікту вільної демократії з комунізмом. Мюнхен; Чикаґо; 1963; Громадські організації в СРСР. Мюнхен; Чикаґо, 1969; Основи земельного законодавства СРСР і союзних республік // Укр. самостійник. 1969. Ч. 3; Підготовка проекту радянської конституції // Там само. 1970. Ч. 2; Погляд на минуле й українські перспективи. Чикаґо; Мюнхен, 1970; Доктор Тома Лапичак: Людина – публіцист – громадянин: До хроніки укр. еміграції. Мюнхен, 1986.

Літ.: Андрій Клавдійович Білинський // Просвіта. 1995. № 11; Служинська З. Рід Білинських. Л., 1998.

В. С. Леник

Стаття оновлена: 2003