Білинський Микола Іванович
БІЛИ́НСЬКИЙ Микола Іванович (16. 01. 1852, Вінниця — 30-і рр. 20 ст., м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) — історик, етнограф, мовознавець. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1875). Приєднавшись до руху «культурників» (кін. 70-х рр. 19 ст.), брав участь у діяльності студент. гуртків, згодом у «Старій громаді», «Просвіті». Вчителював у Кам’янець-Поділ. гімназії. Працював у ред. газет, перебував на чиновниц. службі в Києві, Житомирі, Херсоні, Одесі. Допомагав Б. Грінченкові в підготовці «Словаря української мови» (1907–09). Від 1911 — співроб. г. «Винницкий голос», «Слово Подолии», де публікував краєзнавчо-етногр. нариси; від 1921 — бібліотекар і консультант Вінн. філії Всенарод. б-ки УАН, входив до складу Кабінету з виучування Поділля. 1926 виїхав до Кам’янця-Подільського. Точна дата і обставини смерті невідомі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пісня про панщину. Женева, 1876; Життя і діяльність Кармалюка на підставі судових актів та народних пісень. В., 1924; Назва Вінниці та її транскрипція. В., 1925; Вінницький замок: Істор. нарис з доби 16–18 століть. В., 1926; Часописи Поділля: Істор.-бібліогр. зб. В., 1927–28 (співавтор); З минулого пережитого 1870–1888 // Україна. 1928. Кн. 2.
Рекомендована література
- Кароєва Л. Р. Вчені-етнографи Поділля // Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля. Кам’янець-Подільський, 1992;
- Сидоренко Н. Білінський Микола Іванович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2002. Вип. 9.
Завантажити статтю
Людина 
