Білинський Олександр Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білинський Олександр Костянтинович

БІЛИ́НСЬКИЙ Олександр Костянтинович (24. 11. 1869, Одеса – 24. 11. 1922, Брест, нині Білорусь) – військовик. Генерал-поручник Армії УНР. Закін. Рішельєв. г-зію в Одесі (1886), Київ. піхотне юнкер. уч-ще (1889), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі. Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світ. війни – на фронті, ком-р бригади, генерал-лейтенант (1916). В Укр. Армії від 1918. За Гетьманату – ком-р дивізії. Перейшов на бік Директорії, але у квітні вийшов у відставку й виїхав до Польщі. Навесні 1920 покликаний урядом УНР на посаду ком-ра запас. бригади в Бердичеві. Від кінця року перебував у таборах інтернов. частин армії у Польщі, згодом жив у Бресті-Литовському, обирався чл. правління філії Червоного Хреста.

Літ.: Список генералитета по старшинству по состоянию на 1914 г. С.-Петербург, 1914; За державність. Ч. 1. Каліш, 1939; Україна в минулому. К.; Л., 1995. Вип. 7; Генералітет укр. визв. змагань.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2003