Білинський Павло Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білинський Павло Петрович

БІЛИ́НСЬКИЙ Павло Петрович (23. 09. 1928, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 30. 12. 1986, Новосибірськ, РФ) – математик. Д-р фіз.-мат. н. (1960), проф. (1961). Засл. діяч н. і т. РРФСР. Закін. Львів. ун-т (1951), де й працював доц. (1954–57). Від 1957 – в Ін-ті математики Сибір. відділ. АН СРСР: ст. н. с., від 1968 – зав. відділу теорії функцій; одночасно від 1959 – проф. Новосибір. ун-ту. Один із засн. сибір. школи геом. теорії функцій. Розв’язав низку задач теорії квазіконформ. відображень, розвинув варіац. метод розв’язування екстремал. задач для квазіконформ. відображень, одержав фундам. результати в теорії просторових квазіконформ. відображень.

Пр.: О метрических свойствах квазиконформного отображения // Докл. АН СССР. 1953. Т. 93, № 4; Решение экстремальных задач теории квазиконформных отображений вариационным методом // Сибир. матем. журн. 1960. Т. 1, № 3; Устойчивость в теореме Лиувилля о пространственных квазиконформных отображениях // Некоторые проблемы математики и механики. Ленинград, 1970; О порядке близости пространственного квазиконформного отображения к конформному // Сибир. матем. журн. 1973. Т. 14, № 3; Общие свойства квазиконформных отображений. Новосибирск, 1974.

А. В. Сичов

Стаття оновлена: 2003