БІЛІМО́ВИЧ Антон Дмитрович (08(20). 06. 1879, Житомир — 17. 09. 1970, Белґрад) — фахівець у галузі механіки та математики. Брат О. Білімовича. Акад. Серб. АН і мистецтв (1936). Нагородж. югослав. орденом Праці 1-го ступеня Закін. Київ. кадет. корпус (1896), навч. у Микол. інж. училищі в С.-Петербурзі. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1903), де від­тоді й працював асист., приват-доцент (від 1907) каф. теор. і приклад. механіки. Стажувався в Парижі й Ґет­тінґені (Німеч­чина, 1912–14). У 1915–20 — ординар. професор кафедри приклад. математики Новорос. університету (Одеса), у березні 1917 — квітні 1919 та вересні–листопаді 1919 працював його ректором. Провадив наук. дослідж. в галузі аналіт. механіки. Спів­працював з О. Ляпуновим. 1919 Б. подав до ради Університету доктор. дис. «Со­прикасательные движения твердого тела. Ч. 1. Движение с одной степенью свободы», але захистити її не встиг. У січні 1920 емігрував до Сербії. Від квітня 1920 — ординар. проф. Белґрад. університету, водночас дир. Матем. ін­ституту при цьому Університеті. 1939–40 — секр. Від­діл. природн.-матем. наук Серб. АН і мистецтв. Під час 2-ї світової війни, не бажаючи під­корятися нім. порядкам, ви­йшов на пенсію. Після звільне­н­ня Белґрада продовжив працю в за­значених вище установах і закладах. По війні роз­почав створе­н­ня Матем. ін­ституту Серб. АН, який було від­крито 1946. Від 1949 роз­почато випуск «Трудов Математического ин­ститута Сербской Академии наук», у яких Б. друкував свої праці, зокрема спогади «Ляпунов в Одес­се» (1956). Автор наук. праць із заг. про­блем механіки, одержав низку вагомих результатів у галузі механіки неголоном. систем та їх за­стосувань. Інші напрями наук. діяльності — небесна механіка й механіка твердого тіла, геофізика, гідродинаміка. Створив Белґрад. школу механіків, один із засн. (від 1964 почес. голова) Югослав. товариства механіків. Автор 6-ти під­ручників (у спів­авт.) з геометрії для серед. шкіл, брав участь у створен­ні пʼятимов. (серб.-рос.-франко-англо-нім.) словника матем. термінів. Створив фундам. під­ручник з теор. механіки у 3-х т. (1933–55). Пере­клав серб. мовою «Початки Евкліда», додавши бібліогр. примітки і ґрунт. коментар (1957).