Баликов Юрій Євдокимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баликов Юрій Євдокимович

БА́ЛИКОВ Юрій Євдокимович (17. 04. 1924, с. Плисків, нині Погребищан. р-ну Вінн. обл.) – живописець. Батько О. Баликової. Чл. НСХУ (1964). Закін. Київ. худож. ін-т (1958; майстерня О. Шовкуненка). 1959–75 – експерт Худож.-експерт. колегії Мін-ва культури УРСР з образотвор. мист-ва; 1977–83 – нач. живопис. цеху творчо-вироб. об’єдн. «Художник»; 1978–85 – ст. викл. Київ. худож. ін-ту. Від 1960 бере участь в обл., респ., всесоюз. та зарубіж. виставках. Персон.– Київ (2002). Працює в галузі станкового живопису. Твори зберігаються в музеях Києва, Донецька, Харкова та ін. міст України, а також у фондах Мін-ва культури і мист-в та НСХУ.

Тв.: «В казематі» (1961), «Тріо бандуристок» (1967), «Гурзуф. Будинок творчості ім. Коровіна» (1974), «Портрет Д. Г. Нарбута» (1979), «Седнівське озерце», «Переможці» (обидва – 1985), «Гранітне. Хмари над озером» (1987), «Портрет Н. Двуглянської» (1988), «Сон», «Портрет Героя Радянського Союзу М. Пилипенка» (обидва – 1989), «Липа, під якою любив відпочивати Т. Шевченко» (1995), «Портрет Оксани Скаленко» (1997), «Квіти і фрукти» (1998), «Маки», «Сон. Присвячення Т. Шевченку» (обидва – 2000).

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2003