Балінський Іван Мартинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Балінський Іван Мартинович

БАЛІ́НСЬКИЙ Іван Мартинович (17(29). 01. 1879, м. Немирів, нині Вінн. обл. – 03. 05. 1927, Київ) – історик, правознавець. Закін. Колегію П. Ґалаґана (1899), істор.-філол. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві (1904; срібна медаль за працю «Аграрне законодавство Англії в 16 ст.»). Викладав історію у г-зіях та ін. серед. навч. закладах Києва (від 1904), на Вищих жін. курсах (від 1908), у Колегії П. Ґалаґана (1910–20). Від 1917 – викл. Київ. нар. ун-ту, пізніше працював в органах упр. освітою (Київ, Одеса), 1919– 20 – ст. бібліотекарем Всенар. б-ки України, 1920 – приват-доц. Ун-ту св. Володимира, після реорганізації Ун-ту – викл. Вищого ІНО (1921–24), деканом консул. ф-ту Ін-ту зовн. зносин у Києві (1922–23); водночас від листопада 1921 – н. с. Комісії для виучування історії зх.-рус. та укр. права ВУАН. Секр. істор. секції «Т-ва сприяння нар. освіті» (від 1907). Наук. діяльність пов’язана з дослідж. феод. права на укр. землях. У рукописі залишилися доповідь про творчість П. Виноградова, прочитана восени 1926 в Істор. т-ві Нестора Літописця, деякі ін. праці.

Пр.: Нариси з історії феодалізму та феодального права в Польщі, Литві та на Україні. Феодалізм в Польщі // Праці Комісії для виучування історії зх.-руського та вкраїнського права. К., 1926. Вип. 2.

Літ.: Василенко Н. П. Пам’яти Івана Мартиновича Балінського // Пр. Комісії для виучування історії зх.-рус. та вкраїн. права. К., 1927. Вип. 3; Крачківський М. Балінський Іван Мартинович // Україна. 1927. Кн. 6.

І. Б. Усенко

Стаття оновлена: 2003