Балла Карой Ласлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Балла Карой Ласлович

БА́ЛЛА Карой Ласлович (17. 01. 1957, Ужгород) – письменник, публіцист і перекладач. Син Л. Балли. Чл. НСПУ (1984), чл. Правління СП Угорщини (1995). Пише поезію і прозу угор. мовою. Навч. в Ужгород. ун-ті (до 1988). Лауреат літ. премій ім. Вакарова (1987), ім. Яноша Араня (1996), ім. Лайоша Надя (1999) та ім. Аттіли Йожефа (2000). Працював лаборантом каф. напівпровідників Ужгород. ун-ту (1974–80); коректором, ред. угор. редакції вид-ва «Радянська школа» (1980–89); гол. ред. ж. «Hatodik Sip» (1989–93); від 1993 – гол. ред. ж. «Pánsip». Друкується в укр. та угор. періодиці. Перекладає угор. мовою твори укр. і рос. поетів. Окремі твори Б. перекладено укр., рос., серб., нім. мовами.

Тв.: Álmodj zenét! (Почуй музику вві сні). 1979; Tágulok a Világegyetembe (Поширююсь у Всесвіт). 1984; Valahol tűz van (Десь палає пожар). 1988; Sorsomhoz szegezve (Прикутий до своєї долі). 1990 (усі – Ужгород); Hóban és homokon (У снігу й на піску). 1991; Kisebbségi magyar skizofrénia (Шизофренія угорської меншості). 1993; Karnyújtásnyira (Рукою подати). 1993 (усі – Ужгород; Будапешт); Árokszélen (На краю канави). Pécs, 1996; Élóted volt regénye (Роман твого колишнього життя). Basel; Budapest, 1998; Halott madárral (З мертвою пташкою). Pécs, 1999; укр. перекл. – Речитативи. Поезії / Авториз. пер. з угор. І. Петровція. К., 1983.

Літ.: Bohár András. Miért lehet mégis regényt írni? // Új Holnap. 1999. № 1 (Богар Андраш. Чому можна все-таки писати роман? // Новий Місяць. 1999. № 1).

П. М. Лизанець

Стаття оновлена: 2003