Балла Павло Карлович
Визначення і загальна характеристика
БА́ЛЛА Павло Карлович (18. 04. 1930, с. Павловці, Капушан. р-ну, Словаччина — 01. 06. 2008, Ужгород) — живописець. Брат Л. Балли. Член НСХУ (1967). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2012). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1950), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956; у Й. Бокшая, А. Ерделі, І. Гуторова, Р. Сельського). 1957–65 працював педагогом та дир. Ужгород. училища приклад. мистецтва; 1965–76 — художником Закарп. худож.-вироб. майстерень Худож. фонду УРСР; нині — викладач Ужгород. худож. коледжу. Працює в різних жанрах живопису: пейзажі, портрети, тематичні композиції виконано у реаліст. традиціях. Учасник обл. (від 1947), респ. (від 1961), закордон. (Угорщина, 1974; Словаччина, 1972; Румунія, 1976) виставок. Персон. виставка 1982 в Ужгороді. Твори зберігаються у Худож. фонді НСХУ, Закарп. худож. і краєзнав. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Портрет Петефі Шандора» (1973), «Зустріч у Горянах» (1974), «Читають Маніфест» (1975), «Зацвіли магнолії» (1976), «Стояла я і слухала весну...» (1980), «Опришок» (1987).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
