Балтська рівнина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Балтська рівнина

БА́ЛТСЬКА РІВНИ́НА – височинна рівнина у південно-східній частині Подільської височини. Знаходиться між Пд. Бугом і Дністром, у межах Одес., Микол. і Вінн. областей. Б. р. належить до акумулятивно-денудац. рівнин. Складається з неогенових піщано-глинистих алювіально-дельтових відкладів давнього Дністра. Поверхня Б. р. еродована, похилена з Пн. Зх. на Пд. Сх., відповідно до нахилу знижується від 300 м до 200–180 м над р. м. за гол. вододілом Дністер – Пд. Буг. Із сучас. рельєфоутворювал. процесів гол. – лінійна та площин. ерозія, зсуви, суфозійні явища. Розчленована числен. річковими долинами з пологими схилами та балками переважно субширот. напряму. Гол. притоки Пд. Бугу орієнтовані з Зх. на Сх. (Сільниця, Дохна, Кодима, Савранка), притоки Дністра мають субмеридіал. напрямок (Кам’янка, Ягорлик, Кучурган), а ріки Причорномор’я (Малий і Великий Куяльники, Тилігул) спрямовані на Пд. Сх. Клімат Б. р. помірно-континентал., серед. т-ра січня –5 °С, липня +19, +20 °С. Середньорічна кількість опадів 450–500 мм. Переважають лісостепові ландшафти. Ґрунти темно-сірі лісові, темно-сірі опідзолені, чорноземи глибокі та звичайні. Вододіл. ліси з дуба, граба, липи, клена збереглися окремими масивами. Найбільший із них Савранський (пл. 8397 га, має статус заказника) – унікал. дубовий ліс на межі лісостепу і степу. На Пд. на схилах балок є байрачні дубові ліси (байраки). Багато протиерозій. насаджень. Переважають с.-г. угіддя. Вирощують зерн. й тех. культури. У межах Б. р. розташ. Петрівський заказник, Дальницький заповідник, коса Стрілка.

Літ.: Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. К., 1949; Амброз Ю. А. К вопросу об эволюции «Балтской дельты» и об особенностях развития рельефа в ее пределах // Тр. Одес. гос. ун-та. Сер. Геол. и геогр. наук. Мат. по изучению неоген. отложений Юго-Запада УССР. 1962. Т. 152, вып. 8; Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана. К.; О., 1979.

Ю. О. Амброз

Стаття оновлена: 2003