Бальзамування

БАЛЬЗАМУВА́ННЯ  — насичення тканин трупа антисептичними розчинами та консервантами, що запобігають діяльності мікроорганізмів, які спричиняють процеси гниття і пригнічують процеси самоперетравлення (аутолізу) тканин. Б. сприяє збереженню протягом тривалого періоду тіл померлих людей і тварин і може виконуватися, згідно з сан.-епідеміол. умовами для знезараження трупів, при виготовленні наук. та навч. препаратів. Бальзамують також тіла померлих відомих людей, видатних держ. діячів, зокрема і з метою збереження їх у мавзолеях. Б., яке ставило за мету збереження тіл померлих на тривалий термін, історично виникло як реліг. обряд. Перші відомості про Б. походять з часів Стародав. Єгипту. Давні єгиптяни вірили в переселення душ. Вони вважали, що коли після смерті людини тіло її зберегти від розкладання, то душа її уникне переміщення в тіло тварини. Тому єгиптяни називали набальзамовані тіла святозбереженими. Окрім єгиптян, Б. в давні часи практикували індуси, ассирійці, ефіопи, перси, греки та скіфи, які жили на території України (обливали тіло померлого розтопленим воском). З поширенням християнства і мусульманства звичай зберігати тіла померлих поступово втратив своє значення. У середні віки Б. майже не практикувалося. Інтерес до Б. знову виник за доби Відродження, коли почали закладати основи наук. анатомії. У 16– 17 ст. в Європі Б. здійснювали, переважно насичуючи труп різними складними розчинами, які містили кухонну або мор. сіль, галуни, алое, терпентин і аромат. смоли. При цьому трупи або занурювали в розчини, або їхні порожнини наповнювали складними порошками. Набальзамовані трупи покривали шаром воску, лаку й натирали кедровою олією. У 18 ст. як речовину, придатну для Б., широко застосовували винний спирт. У цей період уперше почали використовувати судинні ін’єкції. У 19 ст. було запропоновано багато різних способів Б., заснованих на хім., фіз. і біол. властивостях винайдених речовин. До їх складу входили сулема, миш’як, ефір, галуни, креозот, хлорид цинку, хлороформ, оцтовокислий алюміній, оцтовокислий свинець, карболова, борна й саліцилова кислоти, гліцерин, камфора, тимол, оцтовокислий калій. Важливу роль у Б. відіграв введений у практику анатом. і патанатом. досліджень формалін (ущільнює тканини, інактивує тканинні ферменти, є потужним антисептиком, добре розчиняється у воді, не має кольору, доступний), який швидко вийшов на лідер. позицію серед речовин, придатних для Б.

В Україні школи патологоанатомів і анатомів, які розробляли методи Б., з’явилися в 19 ст. Високої майстерності Б. досяг видатний хірург і анатом М. Пирогов. Його учень В. Грубер бальзамував тіла імператора Олександра ІІ та імператриці Марії Олександрівни. Другий його учень Д. Виводцев запропонував для Б. оригін. розчин (рідина Виводцева) і сконструював апарат, за допомогою якого відбувається заповнення артерій цим розчином. Саме Д. Виводцев здійснив Б. тіла померлого 1881 М. Пирогова. Це Б. визнане найуспішнішим в Україні й одним із найвидатніших в історії анатомії. Забальзамоване тіло М. Пирогова зберігається дотепер у скляному саркофазі в музеї-садибі Вишня (Вінниця). Значним відкриттям у царині Б. є винайдення видатним харків. патологоанатомом М. Мельниковим-Разведьонковим (1896) способу збереження прижиттєвого забарвлення органів і тканин забальзамованого трупа. Цей спосіб Б. складається з 3-х стадій: фіксація тканин у розчині формаліну; насичення їх у 96-процент. спирті, при якому відбувається відновлення первин. кольору тканини або органу; насичення у розчині гліцерину та оцтовокислого калію на дистильованій воді, за якого остаточно відновлюється й закріплюється забарвлення органів і тканин. Новим етапом у Б. були роботи відомого харків. анатома В. Воробйова, який разом із біохіміком Б. Збарським розробив (1924) новий метод Б. тіла з метою довготривалого зберігання в умовах, доступних для огляду. Цей метод дає можливість цілком зберігати портретну подібність і був успішно використаний для збереження тіл В. Леніна і Г. Димитрова. Серед сучас. анатомів слід виокремити відомого київ. топографоанатома К. Кульчицького, під керівництвом якого в 1980 було здійснено ребальзамування тіла М. Пирогова. Унікал. зразки техніки Б., які мають наук. й істор. цінність, представлені в музеї каф. нормал. анатомії Нац. мед. університету (Київ).

Завантажити статтю