Балясна Рива Наумівна

БАЛЯ́СНА Рива Наумівна (10(23). 02. 1910, містечко Радомисль, нині м. Радомишль Житомир. обл. — 01. 10. 1980, Київ) — поетеса, нарисовець. Рано залишилася без батьків, виховувалася в дитбудинку (1919–23). У 1925 пере­їхала до Києва, працювала на 1-й взут­тєвій ф-ці (до 1930). Закін. Київ. пед. ін­ститут (1934), навч. в аспірантурі при Ін­ституті євр. культури АН УРСР. Працювала політ. ред. (цензором) у Головліті (1935–39), ред. Укрдержнацменвидаву (до 1941). Під час 2-ї світової війни була в евакуації в Уфі, де працювала нач. від­ділу кадрів Башкир. філармонії, цензором Обл­літу Башкир. АРСР. 1944 повернулася до Києва і до остан. днів не припиняла літ. діяльність. За сфальсифікованим обвинуваче­н­ням у причетності до євр. націоналіст. під­пі­л­ля була заарешт. (1952) й засудж. до 10 р. по­збавле­н­ня волі. Під час слідства тяжко захворіла й майже весь термін засла­н­ня пере­бувала в табір. лікарнях. 1956 була звільн. й реабіліт. Писала мовою ідиш. Належала до письмен­ниц. організацій «Молодняк», ВУСПП, СП СРСР. Брала активну участь у літ. житті України, була чл. євр. секції СПУ. Автор багатьох поет. збірок, зокрема «1931–1928 » («Пере­клик, 1928–1931», Х.; К., 1934), добірки «» («Світлі доріжки», К., 1940) та ін., поезій для дітей, нарисів про Буковину, євр. колгоспи на Пд. України тощо. Ліричні поезії пройняті почу­т­тям любові до рідного народу, забарвлені колоритом укр. природи. Укр. мовою окремі твори Б. пере­клали С. Голованівський, І. Драч, Н. Забіла, Д. Павличко, В. Сосюра, Н. Тихий, Н. Упеник, П. Усенко та ін.

Завантажити статтю