Банат

БАНА́Т — край між річками Дунай, Тиса, Марош і Транс­ильванськими Альпами. Рівнин­ний на Зх., гористий на Сх. До 1919 належав Угорщині, потім роз­ділений між Югославією (9310 км²) і Румунією (18715 км²). Насел.: румуни, серби, угорці, німці (проживали до 1945), а також українці (понад 10,5 тис. осіб, з яких 9352 вважають українську рідною мовою). Українці мешкають у румун. частині Б. (Сх. Б.) у р-ні м. Луґож (повіти Тиміш і Кара-Северин) в 11-ти селах, із яких 2 цілковито укр.: Копачеле і Зоріле. Перші укр. поселенці (лемки, бойки і гуцули) прибули сюди у 18 ст. із Зх. Закарпа­т­тя як колоністи після звільне­н­ня Б. від турків і при­єд­на­н­ня 1718 до Австрії. Укр. населе­н­ня було частково асимільоване. 1785 частина задунай. запорожців прийняла австр. під­данство (бл. 8000 осіб), але 1812 вони повернулися назад. У 1930-х рр. банат. українці під­тримували звʼязки з українцями на Буковині, мали укр. священиків; за віро­сповіда­н­ням українці Б.– греко-католики і православні. 1948 багатьох пере­селено до УРСР. У 1950–60-х рр. банат. українці мали свої школи, які закрито у 1970-х рр. Нині українська мова в Б. практично не ви­вчається. Лише в м. Луґож діють дитсадок та суботня школа, а також в м. Петруасе та с. Штюка в молодших класах виділено кілька годин на ви­вче­н­ня української мови. В Б. діють 5 укр. православ. церков, серед яких — великий храм св. Володимира в м. Луґож (служба укр. і румун. мовами). 1999 у Б. проводилися Дні укр. культури за такими напрямами: культ.-осв., реліг., мист. Свято проходило у містах Карансебеш, Луґож та с. Зоріле. Окрім круглих столів, проводилися також концерти укр. мист. колективів та ви­ставка робіт укр. майстрів нар. мистецтва Б., служба Божа на честь храму св. Михаїла та Гавриїла в с. Зоріле. У кін. 19 ст. укр. поселе­н­ня Б. досліджував В. Гнатюк, який опублікував кілька праць, що й нині залишаються важливим джерелом ви­вче­н­ня су­спільно-пол. життя Банату кін. 19 — поч. 20 ст.

Завантажити статтю