Банах Стефан

БА́НАХ Стефан (справж. — Гречек Степан Степанович; 30. 03. 1892, Краків — 31. 08. 1945, Львів) — математик. Доктор філософії (1921), професор (1924). Член-кореспондент Польс. АН (1924). Закін. Львів. політехніку (1914), де від 1920 викладав математику та механіку. Системат. наук. діяльність роз­почав 1916 під керівництвом Г. Штайнгауза. Від 1924 — завідувач кафедри, від 1939 — 1-й декан фіз.-мат. факультету Львів. університету. Водночас від 1939 — завідувач від­ділу Львів. філіалу Ін­ституту математики АН УРСР. Депутат Львів. міської ради (1939, 1944, 1945). У 1929 разом із Г. Штайнгаузом заснував у Львові ж. «Studia Mathematica» (до 1941 ви­йшло 10 т., пере­важно франц. мовою), був одним з ініціаторів ви­да­н­ня серії «Monografie Matematyczne», що ві­діграло важл. роль у створен­ні Львів. матем. школи. Один з основоположників функціонал. аналізу. Як самост. наука ця галузь математики вперше по­стала у книзі Б. «Teorja operacaj. T. 1. Operacje linjowe» (Warszawa, 1931), пере­ви­даній франц. (1933), укр. (під на­звою «Курс функціонального аналізу», К., 1948) та рос. (2001) мовами. Сформулював 3 осн. принципи ліній. нескінчен­новимір. аналізу: продовже­н­ня ліній. функціоналу, рівномір. обмеженості і від­критих від­ображень (теорема Б. про обернений оператор). Уведені ним поня­т­тя «спряженого простору» і «спряженого оператора», теорія Б. дво­їстості в категорії ліній. просторів — незамін­ні інструменти при побудові матем. теорій, зокрема теорії узагальн. функцій і гармоніч. аналізу. Велика заслуга Б. також у роз­витку неліній. функціонал. аналізу (принцип нерухомої точки, теорія поліноміальних симетрич. операторів). Спільно з А. Тарським досліджував теорію ансамблів. Іменем Б. на­звано низку матем. понять («банахів про­стір», «банахова алгебра», «інтеграл Банаха», «індикатриса Банаха») і теорем, Між­нар. матем. центр (Варшава), вулиці у Варшаві, Вроцлаві, Львові. 2002 у Львові від­булася між­нар. наук. конференція, присвячена памʼяті Б.

Завантажити статтю