Банґладеш Народна Республіка Банґладеш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Банґладеш Народна Республіка Банґладеш

БАНҐЛАДЕ́Ш, Народна Республіка Банґладеш – держава у Південній Азії. На Зх., Пн. і Сх. межує з Індією, на Пд. Сх. – із М’янмою. На Пд. омивається Бенґал. затокою Індій. океану. Пл. 143,9 тис. км2. Насел. бл. 129,2 млн осіб (2002). Етнічні групи: бенґальці (98 %), чакма, марма, сантали, біхарці, ораони, кхаси та ін. Мови: бенґальська (держ.), урду, чакма, маг. Віросповідання: мусульмани (сунніти) – 83 %, індуїсти – 10,5 %, буддисти, християни. Столиця – Дакка (3,6 млн осіб). Найбільші міста: Читтаґонґ (1364 тис. осіб), Кхулна (877 тис. осіб), Раджшахі (300 тис. осіб), Нараянґандж (269 тис. осіб). В адм. відношенні поділяється на 19 округів (дистриктів). Держ. устрій – парламент. республіка. Глава держави – президент, глава уряду – прем’єр-міністр. Законодав. орган – однопалатні Нац. Збори. Країна є членом ООН (від 1974), МВФ, ВООЗ, Британ. Співдружності Націй. Грош. одиниця – така.

Перші держ. утворення на тер. Б. (колишня Сх. Бенґалія) виникли 7–6 ст. до н. е. Одним із них була держава Ванґа (пізніше Банґа; звідси назва країни). У 4 ст. до н. е. – 5 ст. н. е. Б. – у складі давньоінд. імперій. У 6 ст. Б. разом із Зх. Бенґалією – єдина феодал. бенґал. країна. У 8 – поч. 13 ст. на тер. Б. існувала єдина Бенґал. держава. У 1-й пол. 13 ст. – поч. 18 ст. тер. країни підпорядкована мусульман. династіям, зокрема Великим Моголам. Це зумовило поширення ісламу (до цього тут був індуїзм). У 16 ст. цю тер. завоював правитель Могол. імперії Акбар. На поч. 18 ст. тер. Б. стала незалежною. Від 1757 – під владою англ. Ост-Індської компанії (від 1858 – частина Британ. Індії). Від 1947 сх. частина Бенґалії, населена мусульманами, стала провінцією Пакистану – Сх. Бенґал, пізніше – Сх. Пакистан. У 60-х рр. 19 ст. у Б. почався нац.-визв. рух. Унаслідок репресій пакистан. уряду в Індії опинилися мільйони біженців-бенґальців. Це загострило індо-пакистан. відносини. Після поразки Пакистану у війні з Індією 26 березня 1971 Б. проголошено нар. республікою, однак юридично відокремлення від Пакистану відбулося 16 грудня 1971, коли у столицю вступили індій. війська й загони бенґал. патріотів. 1972 Б. як суверенну державу визнав СРСР. 15 серпня 1975 відбувся військ. переворот, у результаті якого було вбито президента М. Рахмана. Влада перейшла до тимчасової адміністрації воєнного стану. При ній на правах уряду (Кабінету Міністрів) діяла консультативна рада у складі військ. і цивіл. осіб. 1977 президентом обрано З. Рахмана – учасника нац.-визв. боротьби за незалежність Б. (загинув під час військ. заколоту 1981). Протягом майже 10 р. заборонено політ. діяльність. Парламент. вибори відбулися в травні 1986.

Корисні копалини: природний газ, уран, кам’яне вугілля, торф, вапняк. Більша частина країни лежить у межах широкої дельти, сформованої річками Ґанґ і Брахмапутра. Густа мережа річок та іригацій. каналів. Часті неврожаї внаслідок катастрофіч. повеней, тропіч. циклонів. Відносно підвищена тер. (читтаґонзькі пагорби) займає менше 1/10 її площі. На кордоні з М’янмою здіймається гора Модок-муал (1003 м) – найвища точка країни. Клімат субекваторіальний, мусонний. Бл. 80 % опадів випадає в сезон мусонів (від травня до серед. жовтня), річна норма опадів – від 1400 мм – на сх. кордоні й до 5080 мм – на Пн. Сх. Середня т-ра січня від +12° до +25 °С, квітня (найжаркіший місяць) – від +23° до +34 °С. Ґрунти здебільшого алювіальні, подекуди – червоноземи й жовтоземи, на Пд. – заболочені. Переважають окультурені ландшафти. Природна рослинність представлена вічнозеленими субекваторіал. лісами, манґровими заростями уздовж річок і саваною на височинах. На ліси припадає бл. 1/6 тер. країни. Пд. Зх. країни заполонили манґрові джунглі Сундарбан. Характерними рослинами є сундари, тис, сал, бетель, кілька видів бамбуку. В джунглях водиться бенґальський тигр, на читтаґон. пагорбах – слони й леопарди. В лісах багато макак, гібонів, лемурів; трапляються мангусти, шакали, бенґальські лисиці, болотні крокодили, дикі кабани.

ВНП (2002) – 175,9 млрд дол. США, на душу насел. – 1384 дол. США. Основа економіки – с. госп-во. У Б. – один із найвищих у світі показників розорюваності земель (71 %). Вирощують рис, чай, джут (80 % світ. вироб-ва), цукр. тростину, тютюн. У Б. розводять велику рогату худобу та буйволів, кіз, овець, птицю. Бл. 85 % насел. зайнято в с. госп-ві. Осн. галузі пром-сті: джутова (Б. – найбільший експортер джуту у світі), текстил., цукрова, харчова, паперова. Є також металург., нафтопереробні, цементні, металообробні з-ди. Експортують джутові, шкіряні вироби, чай, морепродукти. Перевезення здійснюються переважно водними шляхами. Осн. торг. партнери: США, Японія, Індія, країни Сх. Європи. У Б. – 33 ВНЗи (зокрема 21 – приватний), 1700 серед. навч. закладів, 16 мед. і тех. закладів, а також 68 навч. закладів з підготовки вчителів і викл. У столиці – Нац. музей Б., дві б-ки (центр. публічна та Ун-ту), 700 мечетей, форт Лабад (17 ст.), гробниця Парі-Бібі, у старій частині міста – великі східні базари. У Раджшахі – дослід. музей Варендра (колекції експонатів з історії, антропології й археології), в Параенґалі – мечеть 16 ст., в Нараянґанджі – форт Ідракпур (1660). Літ-ра Б. розвивається бенґал. мовою. Складовою частиною є творчість письменників-мусульман, у якій вони широко використовують лексику й образність араб. та персид. поезії, мотиви сюжету, пов’яз. із мусульман. традицією (ця тенденція зародилася у 17 ст.). Найяскравіші представники цього напряму у 19–20 ст. – Мір Мушарраф Хусейн, Койкобад, Нозрул Іслам, Абдул Кадір. Найвідоміші поети 20 ст. – Гулам Мустафа, Роушан Яздані, Джасімунддін, поетеса і громад. діячка Бегум Суфія Камал. Поезія Шамсура Рахмана, Хасана Хафізура Рахмана має соц. спрямування. Творчість прозаїків позначена впливом Р. Таґора.

Б. визнав Україну як незалежну державу 29 грудня 1991. Дипломат. відносини встановлено 24 лютого 1992 через обмін нотами. Українці у Б. працюють за контрактом і зайняті переважно на різних пром. об’єктах. Товарообіг між Україною і Б. не перевищує 10 млн дол. США, значна частина припадає на експорт товарів з України. Наша держава експортує в Б. трансформатори, підйомно-транспортне обладнання, двигуни і трактори, імпортує джут, чай, ліки, паперові та хім. вироби.

Літ.: Юрківський В. М. Країни світу. К., 1999; Весь світ у цифрах і фактах. К., 2001.

О. Є. Семенець

Стаття оновлена: 2003