Бандера Марта Андріївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бандера Марта Андріївна

БАНДЕ́РА Марта Андріївна (22. 06. 1907, с. Старий Угринів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 13. 11. 1982, смт Сухобузино Краснояр. краю, РФ, перепохов. у рідному селі) – учасниця національно-визвольних змагань. Дочка Андрія, сестра Богдана, Василя, Володимири, Оксани, Олексія, Степана Бандерів. Чл. ОУН. Після закінчення Стрий. учител. семінарії брала активну участь у громад.-культур. роботі. Співпрацювала з чл. ОУН Д. Стефанишиним, М. Андрусовим та ін. 22 травня 1941 заарешт. і разом з сестрою Оксаною заслана до Сибіру як «ворог народу». Від липня 1941 до 9 лютого 1942 перебувала на спецпоселенні у с. Живий Ключ Краснояр. краю (РФ), працювала в колгоспі «Серп і молот». Згодом проживала у с. Шуликово, а від 1953 – у Сухобузино Краснояр. краю, де була зобов’язана регулярно реєструвати свою присутність. Її постійно змушували давати розписку, що в разі спроби втечі буде засуджена на 20 р. каторги. 1953 разом з Оксаною перевезена до Москви, де 2 місяці їх допитували, і, не добившись результату, знову відправили до Краснояр. краю. Після смерті Марти її останки 1990 перевезли з Краснояр. краю на батьківщину, спочатку до Львова, у кафедрал. собор св. Юра, а потім у рідне село.

Літ.: див. Бандера Володимира.

П. І. Арсенич, Т. Ф. Федорів

Стаття оновлена: 2003