Бандера Ярослава Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бандера Ярослава Василівна

БАНДЕ́РА Ярослава Василівна (дівоче – Окарівська; 14. 09. 1917, м. Сянок, нині Польща – 17. 08. 1977, Торонто) – учасниця національно-визвольних змагань. Дружина Степана, мати Андрія Бандерів. Закін. Коломий. г-зію. Навч. у Львові. Від 1936 співпрацювала з ОУН і за політ. діяльність була заарешт. поляками. Під час навч. у Дублянах вступила в ОУН. За участь у маніфестації на стадіоні у Львові, яка відбулася після Конгресу Союзу Укр. студент. орг-цій у Польщі 20 березня 1939, заарешт. разом з ін. укр. студентами. 1940 вийшла заміж за С. Бандеру. Коли чоловіка тримали під домаш. арештом у Берліні, теж поїхала туди й домоглася дозволу бачитися з ним щотижня. З виходом 27 вересня 1944 чоловіка з концтабору подружжя переїхало до Мюнхена, де народилися син Андрій (1946) та дочка Леся (1948). Щоб уникнути переслідувань агентів КДБ, сім’я Бандерів змушена змінювати місце проживання: тимчас. притулком ставали Берлін, Іннсбрук, Зеєфельд, Ґільдерсгайм, Мюнхен. Після вбивства С. Бандери родина восени 1960 оселилася в Торонто.

Літ.: Арсенич П., Федорів Т. Родина Бандерів. Ів.-Ф., 1998; Пастух Р. Родина Степана Бандери // За вільну Україну. 1994, 13–15, 18 жовт.

П. І. Арсенич

Стаття оновлена: 2003