Бандрівський Володимир Карлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бандрівський Володимир  Карлович

БАНДРІ́ВСЬКИЙ Володимир Карлович (02. 01. 1892, м. Новий Тарг, нині Польща – травень 1949, Львів) – журналіст. Брат О. Бандрівської, небіж С. Крушельницької. Закін. Львів. ун-т (1916). У 1916–18 видавав ж. «Шляхи» (Львів). 1918– 40 перебував в Італії, Швейцарії, Австрії, Литві, Німеччині, Чехо-Словаччині. Працював як журналіст в зх.-укр. прес-бюро: 1923–33 – у ж. «Український прапор», «Українська кореспонденція» (видавалися за кордоном), 1938–39 – чл. редколегії «Нової свободи» (Ужгород, Хуст). 1940–41 працював у Лемків. союзі кооператорів, згодом – Ревіз. союзі укр. кооператорів у Львові. Від 1944 – лаборант, 1945–49 – м. н. с. Ін-ту економіки Львів. філії АН УРСР. Підготував низку дослідж. з історії паперової пром-сті у Львів. обл. та з історії книгодрукування у Львові. Автор низки статей, надрук. у ж. «Український прапор» (зокрема «До церковного життя на західноукраїнських землях», «Криза в УНДО», «Революційний рух на Західній Україні», «Війна за школу» та ін.) і «Шляхи» («На російській Україні», «Справа Галичини і Буковини перед Тимчасовим правительством»).

Г. І. Панич

Стаття оновлена: 2003