Бандровський Александер - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бандровський  Александер

БАНДРО́ВСЬКИЙ Александер (Bandrowski Aleksander; 22. 04. 1860, м. Любачув, Польща – 28. 05. 1913, Краків) – польський співак (драматичний тенор). Здобув юрид. освіту. Дебютував у Львові 1881. Виконував баритонові партії в оперетах, грав невеликі драм. ролі під псевд. Александер Барський. Під час навчання у Санджовані й Сальві – в Мілані перейшов на тенорові партії. Виступив у Львові 1883 у ролі Фауста в однойм. опері Ш. Ґуно. Від 1888 співав у Берліні. 1890–1901 – соліст опери у Франкфурті-на-Майні. Водночас з великим успіхом виступав у театрах Львова (1886–1901), Варшави, Відня, Берліна, Дрездена, Філадельфії, Чикаґо і в «Метрополітен-опері» (Нью-Йорк). Співав в операх Дж. Мейєрбера, Дж. Верді, муз. драмах Р. Ваґнера. Найбільшу славу принесла партія в однойм. опері І. Падеревського «Манру» (Львів, 1901; Нью-Йорк, 1902). Авторству Б. належать лібрето опер молодих польс. композиторів, зокрема В. Желенського, Л. Ружицького, Б. Валлека-Валевського. Переклав опери «Танґейзер», «Лоенґрін», «Зиґфрід» Р. Ваґнера, «Євангеліст» В. Кінзля, «Самсон і Даліла» К. Сен-Санса (виконав гол. партію). 1909–13 викладав мист-во співу в Кракові. Серед учнів – композитор, диригент, педагог Б. Валлек-Валевський, співачка Є. Бандровська-Турська.

О. Р. Паламарчук

Стаття оновлена: 2003