Бандурак Володимир Юрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бандурак Володимир Юрійович

БАНДУРА́К Володимир Юрійович (псевд. – Грицько Швайка; 23. 09. 1915, с. Родниківці, нині у складі м. Городенка Івано-Фр. обл. – 08. 11. 1982, м. Коломия Івано-Фр. обл.) – письменник. Чл. СПУ (1965). Лауреат обл. комсомол. премії ім. М. Ірчана (1967). Закін. Станіслав. учител. ін-т (нині Івано-Франківськ, 1949). Учителював (1939–59), працював у рай. г. «Колгоспник Придністров’я» (м. Городенка, 1959–75). Автор гуморист. збірників для дітей: «Як бичка на суддю вивчили» (К., 1958), «Лис Микита і нова крисаня» (К., 1960); книг «Лесь Мартович сміється» (Станіслав, 1961) та «Лесь Мартович зблизька» (Уж., 1971); повісті про В. Леніна «Під високими Татрами» (К., 1967; 1970; 1975; 1980); зб. істор.-рев. нарисів «Червоні легіні» (Уж., 1968) та ін. Окремі твори перекладені рос., литов., угор. та англ. мовами. Б. – один із авторів зб. казок Городенківщини «Чарівне горнятко» (1971).

Літ.: Володимирові Бандураку – 60 // ЛУ. 1975, 23 верес.

В. Т. Полєк

Стаття оновлена: 2003