Банківське право

БА́НКІВСЬКЕ ПРА́ВО — сукупність правових норм, які регулюють порядок організації банків, су­спільні від­носини в галузі банківської діяльності та функціонува­н­ня банківської системи, а також від­носини банків з юридичними й фізичними особами. Б. п. — комплексне утворе­н­ня прав. норм, що належать до різних галузей системи права — кон­ституц., адм., фінанс., цивіл. та ін., обʼ­єд­наних специфікою банк. діяльності, яка не належить до діяльності законодав., виконав. та суд. влади, а має самост. сусп. та екон. значе­н­ня. Основу Б. п. України становлять норми Кон­ституції України, Закони України «Про Національний банк України» (1999), «Про банки і банківську діяльність» (2000) та ін. Б. п. виникло разом із банк. системою, роз­витком грош. і кредит. ринків та ринку банк. послуг, що надало банк. від­носинам якісно нового змісту й великого сусп. значе­н­ня, викликавши обʼєктивну потребу у від­особлен­ні норм, які ви­значають дані від­носини. Норми Б. п. регламентують від­носини щодо утворе­н­ня банків і держ. на­гляду за банк. справою та її організацією (публічна сторона прав. регулюва­н­ня), стосунки банків із клієнтами та ін. договірні від­носини (приватна сторона регулюва­н­ня банк. від­носин).

Держ. на­гляд за банк. діяльністю полягає у реєстрації банк. установ, видачі ліцензій на банк. операції, у здійснен­ні контролю за дотримува­н­ням банками законодавства та в організації й забезпечен­ні захисту інтересів клієнтів. Ці функції покладено на НБУ. Функцією комерц. банків є кредитува­н­ня субʼєктів госп. діяльності та громадян за рахунок залуче­н­ня коштів під­приємств, установ, організацій, насел. й ін. кредит. ресурсів, касове й роз­рахункове обслуговува­н­ня нар. господарства, викона­н­ня валют. та ін. банк. операцій. Банки є екон. самост. й незалеж. від органів виконав. держ. влади у ріше­н­нях, повʼяз. з їхньою оператив. діяльністю. Банки й держава не є від­повід­альними за зобовʼяза­н­ня один одного, крім випадків, коли беруть на себе таку від­повід­альність. Вирізняють групи банк. правовід­носин: між НБУ та ВР України, якій підзвітний центр. банк України; між НБУ та КМ України; між НБУ та комерц. банками; між банками та їхніми клієнтами; між банками з приводу здійсне­н­ня банк. операцій між ними та їхнім функціонува­н­ням як єдиної системи. Б. п. встановлює правові основи банк. кредитува­н­ня, ви­значає правове становище кредит. установ і принципи їхніх від­носин з одержувачами кредитів на умовах поворотності, строковості та платності, а також основи валют. від­носин України з ін. державами та правила валют. операцій на її території.