Банківське право

БА́НКІВСЬКЕ ПРА́ВО — сукупність правових норм, які регулюють порядок організації банків, суспільні відносини в галузі банківської діяльності та функціонування банківської системи, а також відносини банків з юридичними й фізичними особами. Б. п. — комплексне утворення прав. норм, що належать до різних галузей системи права — конституц., адм., фінанс., цивіл. та ін., об’єднаних специфікою банк. діяльності, яка не належить до діяльності законодав., виконав. та суд. влади, а має самост. сусп. та екон. значення. Основу Б. п. України становлять норми Конституції України, Закони України «Про Національний банк України» (1999), «Про банки і банківську діяльність» (2000) та ін. Б. п. виникло разом із банк. системою, розвитком грош. і кредит. ринків та ринку банк. послуг, що надало банк. відносинам якісно нового змісту й великого сусп. значення, викликавши об’єктивну потребу у відособленні норм, які визначають дані відносини. Норми Б. п. регламентують відносини щодо утворення банків і держ. нагляду за банк. справою та її організацією (публічна сторона прав. регулювання), стосунки банків із клієнтами та ін. договірні відносини (приватна сторона регулювання банк. відносин).

Держ. нагляд за банк. діяльністю полягає у реєстрації банк. установ, видачі ліцензій на банк. операції, у здійсненні контролю за дотримуванням банками законодавства та в організації й забезпеченні захисту інтересів клієнтів. Ці функції покладено на НБУ. Функцією комерц. банків є кредитування суб’єктів госп. діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, насел. й ін. кредит. ресурсів, касове й розрахункове обслуговування нар. господарства, виконання валют. та ін. банк. операцій. Банки є екон. самост. й незалеж. від органів виконав. держ. влади у рішеннях, пов’яз. з їхньою оператив. діяльністю. Банки й держава не є відповідальними за зобов’язання один одного, крім випадків, коли беруть на себе таку відповідальність. Вирізняють групи банк. правовідносин: між НБУ та ВР України, якій підзвітний центр. банк України; між НБУ та КМ України; між НБУ та комерц. банками; між банками та їхніми клієнтами; між банками з приводу здійснення банк. операцій між ними та їхнім функціонуванням як єдиної системи. Б. п. встановлює правові основи банк. кредитування, визначає правове становище кредит. установ і принципи їхніх відносин з одержувачами кредитів на умовах поворотності, строковості та платності, а також основи валют. відносин України з ін. державами та правила валют. операцій на її території.

Розмір шрифту

Банківське право

Рекомендована література

Інформація про статтю