Кох Юрій Богданович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кох Юрій Богданович

КОХ Юрій Богданович (16. 12. 1958, Львів) – живописець, графік, мистецтвознавець. Син Б. Коха, чоловік О. Погрібної-Кох. Дипло­ми міжнар. мист. виставок у Лит­ві, Польщі, Україні. Чл. мист. т-ва «Шлях» (1980–92). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1986; викл. В. Овчинников). Учасник всеукр. та міжнар. худож. виставок від 1986. Персон. – у Львові (1994, 2004, 2008–11). Працював 1997–99 у львів. г. «Поступ». На твор. роботі. Осн. галузі – живопис у манері метафіз. маньєризму, станк. і книжк. графіка. Створює плакати, афіші. Гол. тема творчості – місто в істор., соц., ерот., езотер. проявах. Упорядник та ілюстратор літ.-мист. серії «Казуси від вельми цікавих людей» (від 2005). Окремі роботи зберігаються у Львів. галереї мист-в, Музеї Укр. катол. ун-ту (Львів), Музеї сучас. мист-ва України (Київ), Музеї міста Катанія (Італія). Автор низки мист. статей, опубл. під псевд. Юлій Тер­мінатор, Йойо Кінг, Ісак Яре­ма, Яр Персенківський, Ю. Цзи.

Тв.: живопис – «Червона кімната» (1976), «Дім на околиці» (1983), «За мотивами поезії Б.-І. Антонича» (1985), «Площа», «Сон Європи», «Падіння Ікара», «Літунка Ольга» (усі – 1994), «Па­м’яті М. Міссмана» (1997), «Стіна» (1998), «Дім зі слонами», «В. Фурик» (обидва – 1999), «Богемна ідилія», «Дім спадо­хроністів» (обидва – 2000); іл. до кн. – «Пан Ніхто» І. Калинця (1994), «Липневі начерки подорожнього» Ю. Андруховича (1995), «Легенди Львова» Ю. Вин­ничука (1999), «Літаюча голова» В. Не­борака (2005; усі – Львів).

В. В. Стасенко

Статтю оновлено: 2014