Баптизм

БАПТИ́ЗМ (від грец. βαπτίζυ — занурюю у воду, хрещу) — одне з протестантських віровчень у християнстві; виникло внаслідок розвитку пуританізму. Згідно з Б., приймати святе хрещення слід лише в дорослому віці, свідомо, в глибокому переконанні щодо віри в Господа Ісуса Христа. Звідси вимога перехрестити охрещених у дитинстві (анабаптисти). Інші догматичні положення віровчення: спасіння здійснилося на Голгофському хресті, і всі, хто вірує в Ісуса Христа, вже врятовані; спасіння дає Бог людині без будь-яких дій з її боку, лише завдяки зусиллю, незмінному бажанню увірувати в Христа й виконувати його заповіді; спасіння починається з усвідомлення людиною себе як грішної, безсилої врятуватися власними зусиллями, тому вона повинна покладати всі надії на поміч Ісуса Христа.

Найвищим авторитетом для баптистів є Слово Боже — Біблія, насамперед Новий Завіт. На відміну від православних і катол. християн баптисти скептично ставляться до авторитету Священного Передання, тобто догматів і канонів, установлених Церквою упродовж двох тисяч років — після появи Нового Завіту. Зокрема, вони не дотримуються давно встановленого порядку і обрядів класичних богослужінь — Божественної Літургії, вранішньої і вечірньої служб, требних служінь тощо. Основними видами богослужінь у баптистів є проповідь на будь-яку біблійну тему та спів духовних пісень. При цьому основні християнські догматичні засади у баптистів ті ж, що й у православних та католиків: Бог — це Свята Трійця; Ісус Христос — Боголюдина, втілений в образ людини Бог; створення людини — вінець Божого творіння і найбільша справа Бога; Бог є вічний, всемогутній, всевідаючий, всюдисущий, не пов’язаний перебуванням ні з яким конкретним місцем, часом і простором, Він управляє Всесвітом, Земною кулею, природою, стихіями, людиною. Дотримуючись принципу «загального священства» й визнаючи можливість безпосереднього спілкування вірян із Богом через молитву, Б. заперечує духовенство як посередника між вірянами і Богом.

Церква Б. — самоуправна спільнота «видимих святих», що не визнає залежності від світової влади. Громадами керують виборні пресвітери. Баптисти не святкують богородичних свят, оскільки не визнають культу Богородиці Марії, святих мощей, ікон, чернецтва, церковних таїнств (крім двох — хрещення і причастя), але відзначають свята, пов’язані з особою Ісуса Христа: Різдво, Стрітення, Вхід в Єрусалим, Воскресіння, Вознесіння, Трійцю, Преображення. Мають два власні баптист. свята: осіннє свято жнив і свято об’єднання з євангельськими християнами.

Б. виник у 16 ст. у Великій Британії; засновник — англ. протестант Дж. Сміт. Б. швидко поширився на континентальну Європу та за океан — до Північної Америки. Відкинувши звичні та усталені обряди католицької Церкви (чого не зробили лютерани й кальвіністи), баптисти ще в 16 ст. наразилися на різкий спротив з боку ін. протестантських угруповань, не кажучи вже про католиків. Ранній Б., чи т. зв. анабаптизм (перехрещенство — анабаптисти закликали перехрещувати вже охрещених раніше людей), викликав навіть насильство та сутички, напр., під час Селянської війни в Німеччині під керівництвом Т. Мюнцера. Переслідувані анабаптисти у 17 ст. почали емігрувати до англ. колоній у Північній Америці. Там вони вилучили зі своєї назви префікс «ана» й стали називати себе баптистами. 1639 у м. Провіденс (шт. Род Айленд) вони заснували першу баптистську громаду. Віровчення баптистів змінювалося. Це знайшло відображення в поділі його на самостійної течії — баптистів-реформістів, баптистів вільної волі, стародавніх баптистів тощо. До утворення США наприкінці 18 ст. Б. був суто амер. явищем, бо з європ. континенту майже зник. Саме із США в 19 ст. Б. відродився й знову повернувся до Європи, знайшовши сприятливий ґрунт у Німеччині, звідки поширився в країни Центральної та Східної Європи, серед них і в Україну під умовною назвою «штундизм».

В Україні Б. як явище релігійного життя стає відомим від 60–70-х рр. 19 ст. завдяки нім. поселенцям у південних регіонах України. Перша громада баптистів в Україні виникла 1867 в с. Карлівка на Херсонщині. Ранні баптист. громади виникли також у Волин., Київ., Поділ., Полтав. та Черніг. губ. У Галичині, на Волині, Закарпатті Б. мав лише тимчасовий успіх. Від 1905 почалася легалізація євангельських і баптист. церков. Однією з перших 1907 зареєстровано київську громаду по вірі хрещених християн євангельського сповідання. 1908 у Києві відбувся Всеросійський з’їзд баптистів. У жовтні 1918 — 1-й Всеукраїнський з’їзд баптистів. У травні 1921 у Єлисаветграді (нині Кіровоград) — 2-й з’їзд, на якому засновано Всеукраїнський союз баптистів із центром у Києві. Від кін. 20-х рр. діяльність Союзу баптистів та євангельських християн була заборонена. 1884 утворено Союз російських баптистів, до якого входили українські баптисти; 1927 Союз налічував бл. 100 тис. осіб. Переслідування й репресії 20–30-х рр. призвели до саморозпуску Союзу. Досить швидко з «імпортованого штундизму» Б. став вагомою протестантською течією. Пресвітери, проповідники й слухачі формувалися з українського населення, а служіння та проповіді в молитов. будинках проводилися українською мовою. Українські баптисти 19 ст. були зазвичай з колишніх православних.

Б. в Україні не зазнав утисків з боку українських національних організацій чи установ — з баптистами боролися лише чорносотенці-шовіністи, царська влада, РПЦ, більшовицький режим. 4 липня 1894 рос. уряд прийняв антисектантський закон, що оголошував Б. «сектою особливо шкідливою в церковному і громадському відношеннях». Наприкінці 19 ст. баптист. громади поширилися з Півдня України на Катеринославську, Полтав., Черніг., Київ. губ. Після об’єднання Б. з євангельськими християнами — близьким до них віросповід. угрупованням — утворилася Церква євангельських християн-баптистів (ЄХБ), і ця назва в Україні залишилася за ними до сьогодні. Органом ЄХБ став ж. «Братский вестник».

1961 від Всесоюзної ради ЄХБ відкололася група баптистів, яка не прийняла примиренну політику керівництва Церкви щодо влади й утворила Союз церков ЄХБ. Переслідуванням і гонінням були піддані ЄХБ в часи комуністичного режиму. На рубежі 50–60-х рр., коли розгорнувся широкий антирелігійний наступ, почалося масове закриття церков ЄХБ, переслідування вірян за переконання. За сім десятиліть ці християни-протестанти пройшли правдиву «дорогу скорботи».

Баптистська церква в Україні — добре організована християнська течія. Кількість її членів постійно збільшується. На поч. 2004 Всеукраїнський союз об’єднання християн-баптистів (ВСОХБ) нараховував 2311 громад. В Україні існує понад 380 інших громад ЄХБ та євангельських християн, зокрема бл. 40 громад Ради церков ЄХБ, 30 — Братства незалежних церков ЄХБ, громади Корейського баптизму та ін. Видають низку журналів, газет, друкують брошури. Відомі баптисти-проповідники в Україні — Я. Духонченко, Г. Комендант, Я. Кравченко, В. Козубовський, В. Матвіїв та ін. Б. поширений і в українській діаспорі, зокрема в Канаді й США. Українські баптисти на Батьківщині й діаспорі утворили Український світовий євангельсько-баптистський союз; відомі його діячі — І. Барчук, О. Гарбузюк, К. Костів, В. Домашовець, Л. Коровник.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю