Розмір шрифту

A

Бар

БАР — місто Він­ницької області, райцентр. Знаходиться на березі р. Рів (бас. Пд. Бугу), за 68 км на Зх. від обл. центру та за 6 км від залізнич. ст. з однойм. на­звою. Площа 9 км2. Насел. 17 284 особи (2001, складає 90,1 % до 1989): українці — 67 %, росіяни — 12 %, мешкають також поляки, євреї, білоруси та ін. Тер. Б. була заселена ще з прадавніх часів. У документах уперше згадується 1425 під на­звою Рів як прикордон­не місто, в якому був замок, двічі (1452 та 1528) зруйнов. татарами. 1539 на протилежному березі р. Рів побудоване укріпле­н­ня для захисту від татар. нападів, яке ді­стало назву Б. на честь італій. м. Барі, резиденції герцогів Сфорца, з яких походила королева Бона (дружина короля Речі Посполитої Сиґізмунда І), яка викупила 1537 це місто. 1540 Б. отримав Маґдебур. право. 1546 став центром староства, до якого уві­йшло 30 сіл. Тривалий час був резиденцією корон­ного польс. геть­мана С. Жолкевського. Під час визв. війни українського народу стає одним із важливих обʼєктів, за який точилися запеклі бої. Деякий час було резиденцією Б. Хмельницького. Барський замок, споруджений франц. інж. Ґ. де Бопланом, та арсенал арх. К. Арцишевського закріпили за Б. назву «ключ до Сх. Поді­л­ля». 9 лютого 1768 в Б. створена Барська конфедерація (військ.-політ. союз частини польс. шляхти і магнатів), спрямована проти Росії через її втруча­н­ня у внутр. справи Речі Посполитої. Після 2-го поділу Польщі 1793 Б. уві­йшов до Брацлав. намісництва, від 1897 — до Могилів. пов. Поділ. губ. На поч. 19 ст. Б. — значний торг.- ремісн. центр Поді­л­ля. Тут працювало 14 пром. під­приємств, 4 водяні млини, роз­вивалися промисли. 1865 побудовано спирт. завод, паровий млин. Подальшому роз­виткові економіки міста сприяло будівництво залізниці Жмеринка — Могилів-Подільський. 1900 споруджено цукр. завод. У місті було 2 училища — повітове й духовне, діяли церковно-приход. школи, 2 лікарні, б-ка. В березні 1919 від­булися бої Запороз. корпусу з більшов. військами. Влітку 1919 у Б. був штаб УГА. Влітку 1920 проходили бої Укр. дивізії з більшов. військами. 1923 Б. став райцентром, 1938 одержав статус міста. 1941 був окупований нім. військами, звільнений 1944. Нині в місті працюють 16 пром. під­приємств, основні: ВАТи — «Барський машинобудівний завод» (технол. устаткува­н­ня для харчової промисловості), «Барський консервний комбінат», Барський спиртовий комбінат (спирт, хлібопекарські дріжджі, високооктанові добавки до бензину), цукровий завод та ін. У Б. — 4 заг.-осв. шк., автодорож. технікум, пед. училище та ПТУ; центр. рай. лікарня, тубдиспансер, поліклініка; рай. Будинок культури, 5 клубів, кінотеатр, б-ки для дорослих та дитяча, муз. шк., стадіон, ДЮСШ, школа спорт. єдиноборств, 9 спорт­залів. Про історію та природу краю ві­домості зі­брані в істор.-крає­знав. музеї. У місті — готель, від­діл. 3-х банків, парк від­починку. Реліг. заклади: УПЦ МП, костел, монастир сестер бенедиктинок-місіонерок. З памʼяток архітектури найві­домішими є залишки фортеці (16 ст.), будівля єзуїт. колегіуму (16 ст.), від­ре­ставров.жін. монастир (17 ст.), костел св. Анни (1811), пере­будов. на поч. 20 ст. в стилі неоготики; церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці, споруджена на гроші полковника Семена Палія, з елементами бароко і рококо. Вироби бар. гончарів кін. 19 — поч. 20 ст. прикрашають музеї Львова, Києва та Полтави. Про істор. події, повʼязані з Б., є чимало творів та досліджень як польс., так і українських авторів — істор. поема «Конфедерати Барські» А. Міцкевича (1836), «Барське староство» М. Грушевського (1894) та ін. З Б. походить М. Якимовський, який у 20-х рр. 17 ст. уславив себе героїчним захопле­н­ням турец. галери, яку він привів до Палермо (Сицилія). Тут народилися видат. математик, віце-президент С.-Петербур. АН В. Буняковський, дипломат О. Война. У Бар. реал. училищі (нині серед. школа № 4) навч. 1913–22 видатний хімік, академік АН УРСР Ю. Делімарський, польс. поет Г. Яблонський. 1875–76 у Б. проживала сімʼя Коцюбинських, і майбутній класик укр. літ-ри М. Коцюбинський закін. тут нар. однокласне училище. У місті встановлено меморіал памʼяті воїнам-барчанам, які загинули в роки 2-ї світової війни.

Літ.: Подолин­ний А. М. Місто Бар: Путівник. О., 1990; Історія рідного краю. Бар, 1992.

М. В. Ставнюк

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
40311
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
103
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3
  • середня позиція у результатах пошуку: 15
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 15):
Бібліографічний опис:

Бар / М. В. Ставнюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40311.

Bar / M. V. Stavniuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-40311.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Бар Енциклопедія сучасної України