Бар Герман

Визначення і загальна характеристика

БАР Герман (Bahr Hermann; 19. 07. 1863, Лінц, Австрія — 15. 01. 1934, Мюнхен) — ав­стрійський письмен­ник, публіцист. Ви­вчав античність і право в університетах Відня, Ґраца, Чернівців і Берліна. 1888–89 жив у Парижі, де написав свій перший великий твір «Die Grosse Sude» («Великий гріх»). Від 1890 — спів­видавець берлін. ж. «Die freie Buhne». Починаючи від 1892 протягом майже 20 рр. Б. брав активну участь в аристократ. житті Відня — видавав г. «Die Zeit», спів­працював у від­ділі театр. критики г. «Deutsche Zeitung». Стат­ті Б. за 1892– 1906 ви­дані окремим чотиритомником. Найголовніші з них «Zur Kritik der Moderne» («До критики модерни», 1890), «Die Überwindung des Naturalismus» («Пере­боре­н­ня натуралізму», 1891), «Renaissanse» («Ренесанс», 1897), «Wiener Theater» («Ві­денський театр», 1899). Теор. основою для естетики Б. послужили праці філософа Е. Маха, який об­стоював повний релятивізм у ставлен­ні до життя. Б. проповід­ував «нову літературу», закликаючи її творців стати по той бік добра і зла і від­кинути «бюргерський ідеалізм епігонів». 1906–07 — помічник режисера М. Райнгардта у «Deutsches Theater» («Німецькому театрі») у Берліні. 1918– 19 — гол. драматург Віден. театру. У худож. спадщині Б. найбільш популярним є його твір «Das Konzert» («Концерт», 1909) — легка комедія з віден. життя. Серед кращих пʼєс Б. — «Der Franzl» («Францл»), трагедія «Sanna» («Санна»), «Die Stimme» («Голос», 1916); з прозових творів найбільш ві­домі романи «Himmelfahrt» («Вознесі­н­ня») і «Die Rotte Korahs» («Зле племʼя»). 1923 опубл. його автобіогр. роман «Selbstbildnis» («Самоосвіта»). Наділений багато­гран­ним талантом Б. протягом 30 р. мав значний вплив на гол. літ. течії в Центр. Європі. Роз­почавши свою літ.-крит. діяльність як прихильник натуралізму, Б. згодом пере­йшов на позиції неоромантизму, згодом став проповід­ником ім­пресіонізму, духовним лідером віден. сецесії, а 1916 — екс­пресіонізму. Листувався з І. Франком, різко негативно оцінив його німецькомовну ста­т­тю про А. Міцкевича «Поет зради», на­друковану під псевдонімом (Singer І. «Ein Dichter des Verrathes» // «Die Zeit», 1897, 8 Mai).

Літ.: Рудницький Л. Іван Франко і німецька література. Л., 2002.

І. П. Мегела

Завантажити статтю