БАРАБА́Ш Тібор (Barabás Tibor; 27. 08. 1911, м. Пецел, побл. Будапешта — 02. 05. 1984, Будапешт) — угорський письмен­ник. Лауреат премії ім. А. Йожефа та Л. Кош­шута. Закін. Будапешт. торг. ін­ститут. До 1945 працював бухгалтером, агентом страхової компанії, робітником. 1945– 46 — літ. ред. видавництва «Cserépfalvi». Від 1946 — зав. літ. від­ділу г. «Szabad Nép». Водночас 1946– 49 і 1953 — ген. секр. СП Угорщини. Ви­зна­н­ня здобув істор. і біогр. романами: «Máglyák Firenzében» («Вогнища у Флоренції», 1942), «Rákóczi hadnagya» («Під­поручик князя Ракоці», 1953), «Beethoven» («Бетговен», 1956), «Mozart párizsi útja» («Паризька подорож Моцарта», 1957), «Genuai randevú» («Ґенуезьке побаче­н­ня», 1961), «Kereszt a hegytetőn» («Хрест на горі», 1972), «Uriel» («Урієль», 1974) та ін. Писав кіносценарії. Пере­клав «Заповіт» Т. Шевченка (1961), автор статей «Шевченкова слава» (1959), «Т. Шевченко. До 100-річчя з дня смерті» (1961), «Тарас Шевченко» (1964).