Барабаш Юрій Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барабаш Юрій  Якович

БАРАБА́Ш Юрій Якович (10. 08. 1931, Харків) – літературознавець. Д-р філол. н. (1969), проф. (1971). Чл. НСПУ (1957). Лауреат Міжнар. премії Фундації О. і Т. Антоновичів (1998). Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2004). Закін. Київ. ун-т (1955). Працював 1960–61 гол. ред. ж. «Прапор». 1961–65 – заст. гол. ред. «Литературной газеты» у Москві, кілька років – у апараті ЦК КПРС, 1975–77 – дир. Ін-ту світ. літ-ри АН СРСР, 1977–83 – 1-й заст. міністра культури СРСР, 1983–86 – гол. ред. г. «Советская культура». Автор числен. праць з теорії літ-ри та історії укр. літ-ри, культуролог. публікацій у періодиці. У дослідж., присвяч. літ. спадщині О. Довженка, підкреслював нац. специфіку його творчості, висунув і обґрунтував тезу про нерозривність у справжньому мист-ві нац. змісту та нац. форми. Аналізував твори Г. Сковороди, Т. Шевченка, В. Винниченка, Василя Еллана-Блакитного, В. Чумака, Є. Маланюка, В. Сосюри, В. Барки, О. Гончара, А. Любченка, Григора Тютюнника, І. Виргана та ін. Праці Б. перекладено європ. мовами.

Пр.: Поет і час. К., 1958; Крилатий реалізм. Х., 1961; Чисте золото правди. К., 1962; Довженко. Москва, 1968; О народности. Москва, 1970; Вопросы эстетики и поэтики. Москва, 1973; Алгебра и гармония: О методологии литературовед. анализа. Москва, 1977; «Знаю человека...». Григорий Сковорода: поэзия, философия, жизнь. Москва, 1989; Гоголь. Загадка «Прощальной повести». Москва, 1993; Почва и судьба. Гоголь и украинская литература. Москва, 1995; «Коли забуду тебе, Єрусалиме…». Гоголь і Шевченко: Порівнял.-типолог. студії. Х., 2001.

Літ.: Іванисенко В. П. Активна позиція критика // РЛ. 1959. № 7; Сивокінь Г. М. У зачарованому світі Довженка // Там само. 1962. № 4; Волинський К. Неповторні риси митця // Прапор. 1962. № 7; Моціяка О. «Ти смієшся, а я плачу…» // Гоголеведческие студии. Нежин. 2002. Вып. 9.

В. О. Мельник

Стаття оновлена: 2003