Барабашов В’ячеслав Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барабашов В’ячеслав Андрійович

БАРАБАШО́В В’ячеслав Андрійович (04 (17). 03. 1901, м. Старобільськ, нині Луган. обл. – 09. 01. 1979, Харків) – композитор. Чл. СКУ (1932). Закін. Харків. муз.-драм. ін-т (1927; кл. композиції С. Богатирьова), де й працював від 1928 (згодом Харків. ін-т мист-в): викл., від 1939 – в. о. доц., від 1946 – доц. каф. теорії музики й композиції. Співавт. музики гімну УРСР. Під час війни працював у Радіокомітеті з муз. оформлення спец. передач для укр. партизан. Автор хорів, романсів, пісень, обробок нар. пісень.

Тв.: для симф. оркестру: «Святкова увертюра» (1952, 2-а ред. – 1971), симфонія (1955–58), «Мідний вершник» за однойм. поемою О. Пушкіна (1957), «Адажіо» (1963); сюїта для струн. оркестру (1965); сюїта для струн. квартету (1968); для фортепіано: шість прелюдій, сюїта, «Легенда», «Етюд», «Оркестр», «Соната-поема» (усі – 1947– 61), «Марш» (1971).

Пр.: Практичний курс гармонії. К., 1967.

Літ.: Галкин В. Юбилей композитора (70-летие В. А. Барабашова) // Муз. жизнь. 1971. № 17; Бернандт Г. Б., Ямпольский И. М. Кто писал о музыке: Биобиблиогр. слов. Т. 1. Москва, 1971.

І. К. Ковач

Стаття оновлена: 2003