БА́РАГ Лев Григорович (31. 12. 1910 (13. 01. 1911), Київ — 04. 09. 1994, Уфа, Башкорто­стан, РФ) — фольклорист і літературо­знавець. Доктор історичних наук (1969), професор (1970). Заслужений діяч наук Башкир. АРСР (1977). Респ. премія ім. Салавата Юлаєва (1987). Закін. 2-й Моск. пед. ін­ститут (1931). У 1938–41 — завідувач кафедри Мінського пед. ін­ституту і н. с. Ін­ституту мови й літ-ри АН Білоруської РСР; 1943–49 — доцент Білорус. університету, 1949 звільн. за звинуваче­н­ням у космополітизмі. Від 1951 — у Башкир. пед. ін­ституті: завідувач кафедри рос. літ-ри і фольклору (1966–88). У 1930–90 організовував щорічні фольклорно-етногр. екс­педиції у регіони України та Білорусі. Друкувався від 1937. Брав участь у під­готовці двотом. «Истории башкирской литературы» (Уфа, 1963; 1966). Автор праць про укр., білорус., рос., башкир. казки («Восточнославянские сказки, их взаимосвязи и национальное своеобразие», «Рус­ские, белорус­ские и украинские сказки о животных в сравнительном освещении», обидві — Уфа, 1969; «Об особен­ностях украинской сказочной героики сравнительно с белорус­ской и рус­ской» // «Рус. фольклор», т. 11. Москва, 1968; «Беларуская казка», Мінск, 1969 та ін.). Брав участь у під­готовці багатьох збірників казок, зокрема ви­даних у Берліні білорус. нар. казок («Belorussisches Volksmärchen», vol. 1–10, 1966–80) та укр. нар. казок («Ukrainisches Volksmärchen», 1972). У своїх працях широко використовував укр. матеріали. Ви­ступав з рец. на ви­да­н­ня укр. фольклору. Досліджував творчість Янки Купали, Максима Танка, М. Шолохова, М. Горького та ін.