Барагура Володимир Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барагура Володимир Іванович

БАРАГУ́РА Володимир Іванович (псевд. – Гліб Кременецький; 08. 11. 1910, м. Немирів, нині смт Яворів. р-ну Львів. обл.) – письменник, журналіст. Закін. Львів. ун-т (1934). Викладав у г-зіях міст Стрий і Яворів. Писав статті на пед., психол., літ. теми, оповідання для молоді у часописах «Новий час», «Нова зоря», «Життя і знання», «Рідна мова», «Наша культура». Від 1940 почав друкувати свої твори у ж. «Малі друзі», «Дорога», «На варті», «Крилаті». Під час 2-ї світ. війни дописував до «Краківських вістей», «Українських вістей». Після війни емігрував до Німеччини, де очолював відділ укр. справ часопису «Неділя», а згодом – до США. Ред. дит. ж. «Веселка» (вид. «Свободи»; 1954– 94). Окремо вийшла зб. оповідань для молоді «Меч і книга» (1954; 1980). Серед ін. творів: «Калиновий міст» (1982), «Мої перші кроки на землі Вашинґтона» (1988), «Як я став журналістом», «Повернутий лист» (обидва – 1989), «Воєнні переживання сірої людини» (1991).

Літ.: Денека О., Сидоренко Н. Барагура Володимир-Богдан-Дмитро // Укр. журналістика в іменах. Л., 1996. Вип. 3.

Н. М. Сидоренко

Стаття оновлена: 2003