Баран Григорій Якович
БАРА́Н Григорій Якович (псевд. — Радошівський; 01. 12. 1930, с. Радошівка, нині Шум. р-ну Терноп. обл. — 13. 05. 2013, м. Зборів, Терноп. р-ну Терноп. обл.) — поет. Член НСПУ (1995). Лауреат премії ім. братів Лепких (2002). Закін. Львівський університет (1964). Був репрес. Працював у рай. газетах, ред. видання «Дзвін» (1991–92) терноп. товариства «Меморіал» ім. В. Стуса. Від 1993 був директором музею «Зборівська битва».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Квіти на постаментах. 1965; Над Стрипою. 1981; Заліщики. 1988 (усі — Львів); Біль перебитого крила. 1994; Мальви прийдуть на поклін. 1995; Підпалені присмерки. 1999; В гучнім оркестрі завірюх. 2001; І після смерті не дамо. 2002 (усі — Тернопіль).
Людина 