Баранник Дмитро Харитонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баранник Дмитро Харитонович

БАРА́ННИК Дмитро Харитонович (15. 12. 1923, с. Пушкарівка, нині Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл. – 30. 01. 2009, Дніпропетровськ) – мовознавець. Д-р філол. н. (1972), проф. (1972). Держ. нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. ун-т (1952), у якому працював: 1955–71 – ст. викл., доц., у 1971 і від 1993 – проф. каф. укр. мови, 1971–93 – зав. каф. укр. мови, одночасно 1971– 88 – декан філол. ф-ту. Досліджував укр. граматику, питання термінол. лексикографії, стилістику, структурну та функціон. типологію усного літ. мовлення, мову ЗМІ. У своїх працях одним із перших в Україні запропонував власний підхід до визначення критеріїв систематизації стилів усного літ. мовлення. Автор розділів у 2-му та 5-му томах «Сучасної української літературної мови» за ред. І. Білодіда (в 5-ти т., К., 1969–73).

Пр.: Драматичний діалог. К., 1961 (співавт.); Стилевая типология функциональных разновидностей устной литературной речи // Résumés des communications. 10-éme Congrés International des Linguistes. Bucarest, 1967; Усний монолог. Дн., 1969; Два рівні граматичної структури речення // Мовознавство. 1993. № 6; Російсько-український словник з авіаційної та ракетно-космічної техніки. Дн., 1997 (співавт.).

Літ.: Золоті кадри Alma mater: Нариси. Дн., 2013.

М. С. Ковальчук

Стаття оновлена: 2016